Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Хто керує світом, і де місце ЄС та України на глобальній мапі?

30.07.2026 17:00
Професор історії Пйотр Косицький вважає, що сучасний світ формується під впливом кількох потужних держав, економічних гравців і цифрових корпорацій, але не має одного центру управління. В інтерв’ю він розповів про роль Китаю, майбутнє Європи, загрози для демократії та принципи, які, на його думку, допоможуть зберегти незалежність суспільства.
Аудіо
  • Чи бігтехи, США або Китай остаточно захопили світ? Де у ньому місце для Євросоюзу, для України і для звичайної людини? Наскільки ми близькі до есхатологічного сценарію, - про ці питання міркує професор Пйотр Косицький із Університету Меріленду, співробітник Університету Макгілла та Бостонського коледжу в передачу Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".
, 20  2026 . Concilium Civitas.   , .   ,   .
Варшава, 20 липня 2026 р. Concilium Civitas. Професор Пйотр Косицький, публіцистка. журналістка Аґата Колодзєй, професор Владислав Довбор.ПРдУ/С.Ч.

Професор історії Пйотр Косицький із Університету Меріленду, співробітник Університету Макгілла та Бостонського коледжу, вважає, що сучасний світ не має єдиного центру управління, хоча найбільший вплив і надалі зберігають найбагатші держави та економічні гравці.

На його думку, Дональд Трамп руйнує міжнародний порядок, так само як Володимир Путін підриває його своїми діями, однак це ще не означає, що вони «правлять світом». Якщо ж говорити про державу, яка нині має найбільший вплив, професор називає Китай.

Водночас він наголошує, що цифрові корпорації та алгоритми дедалі сильніше формують інформаційний простір, хоча поки що люди все ще здатні створювати незалежні від корпоративних інтересів інформаційні майданчики та впливати на суспільні процеси.

Оцінюючи місце Європи у новому світовому порядку, Пйотр Косицький пов’язує її майбутнє з долею Північноатлантичного альянсу та необхідністю ширшої співпраці демократичних держав.

Він посилається на ідею прем’єр-міністра Канади Марка Карні щодо об’єднання країн середнього розміру й наголошує, що до такого формату можуть належати і Польща, і Україна.

На думку професора, Європу слід розглядати ширше, ніж лише межі Європейського Союзу: вона має включати Велику Британію та Україну як складові єдиного європейського простору.

Професор оцінює поразку Віктора Орбана, якого називає багаторічним агентом впливу Путіна, як привід для європейського оптимізму та позитивно оцінює успіх Пітера Мадяра, який, на його думку, зміг об’єднати опозицію й ефективно протистояти угорському прем’єрові.

Професор висловлює занепокоєння ситуацією в Польщі, де, за його словами, політичні сили дедалі більше змагаються за прихильність правого електорату, а антимігрантська риторика виходить далеко за межі ультраправих партій.

Він також застерігає, що спроби традиційних політичних сил — як у Польщі, так і загалом у Європі — переймати риторику ультраправих можуть призвести до подальшого посилення хаосу, від якого, на його переконання, найбільше виграє Росія.

На завершення професор окреслює чотири принципи, які, на його думку, допоможуть суспільству зберегти демократичний простір.

Він закликає розвивати незалежні майданчики для поширення власних поглядів, активно брати участь у суспільному житті та виборах, захищати довкілля й обмежувати неконтрольований розвиток інфраструктури штучного інтелекту.

Водночас професор Косицький наголошує, що використання штучного інтелекту саме по собі не означає втрати людського голосу чи творчості.

На його переконання, важливо зберігати власну незалежність, а релігійну віру розглядати передусім як основу для любові до ближнього, взаємної поваги та невиключення людей зі спільноти через відмінності в поглядах.

Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.

Сніжана Чернюк