«Рубікон: ймовірні сценарії після саміту у нормандському форматі – чи готується українська армія відповісти на воєнну загрозу?». «Ризики нормандської зустрічі: можливі альтернативні плани для України». Такі заголовки цілої низки дискусій експертів, військових та волонтерів відбуваються в Україні перед зустріччю в Парижі 9 грудня глав України, Росії, Франції і Німеччини з проблеми війни на Донбасі. Ця четвірка держав отримала назву «норманський формат» і в офісі українського президента на неї покладають великі сподівання з досягнення мирних угод з Росією. Але в разі невдачі цього плану може виявитися, що українська армія буде не готовою відбити масштабну агресію Москви.
На тлі мирних очікувань керівництва України від зустрічі в норманському форматі, в перший день грудня начальник Ґенерального штабу України Руслан Хомчак поставив завдання Збройним силам України 2020 року присвятити велику частку навчального часу підготовці підрозділів до наступальних дій. За інформацією управління зі зв’язків з громадськістю Збройних сил, Хомчак сказав про це в контексті оцінки імовірності великої війни з Росією. На думку начальника Ґенштабу, приготування до наступальних дій має посісти 70 відсотків навчального часу. Своєю чергою, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець вважає, що намагання домовитися з Росією і вийти з нею на певний мирний формат взаємостосунків є системною помилкою, яка неприпустима в оцінці нинішньої ситуації. Він нагадав, що вся історія взаємин з Москвою свідчить, що з нею слід взаємодіяти лише силовим шляхом:
- Поточна ситуація ще більш складна, бо Росія перейшла в формат дії «держава-корпорація», яка вирішує терористичні завдання по цілому світі. Йдеться насамперед, про угоди з контролю над озброєннями, порушення міжнародно визнаних кордонів і так інше. І тут немає жодних ознак, чому Росія має з нами домовлятися, маючи значно більший військовий та ідеологічний потенціал. Сценарії, які оцінюються в рамках оборонного огляду, є достатньо імовірними і передбачають відбиття масштабної агресії з боку Росії. Це той випадок, де жодна дипломатія нам не допоможе і, боюся, що й НАТО нам не допоможе. Доведеться спиратись виключно на власні сили. Тут президентові слід створювати умови, щоби армія та оборонно-промисловий комплекс були його союзниками. Приватні підприємства били в набат через те, що вони не можуть забезпечити себе замовленнями, попри залишок коштів в держави на оборонні потреби. Схожі проблеми є і в державних підприємств, адже не освоєні програми, що стосуються виготовлення боєприпасів. Це все розхитує підвалини, що накреслені в документах і які вимагаються від самих військових. Відсутність вертикалі контролю за оборонним замовленням – це одна з пропозицій, яку слід подавати президентові. Було би важливо, щоби свої звернення до народу президент робив не з «Тесли» і не з бігової доріжки в спортзалі, а з кабіни нового БТРа, що зроблений на наших підприємствах і забезпечує захист вояків на полі бою.
Чи готова українська армія до повномасштабної війни з Росією? Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак вважає, що ні. Адже 2019 рік став безпрецедентним роком провалу державного оборонного замовлення:
- Збройні сили втратили ще один рік. Друге — майбутнє української армії є досі галуззю невизначених рішень, і на тлі цього ми бачимо домінуючу кількість розмов про зближення з НАТО. 2019 рік — це безпрецедентний рік провалу державного оборонного замовлення (ДОЗ). Такої кризи, такого колапсу ще не було ніколи з початку російсько-української війни. За неофіційними даними, кілька мільярдів гривень не будуть витрачені на ті ключові напрямки, які визначали розбудову українського війська. Наприклад, по лінії Генерального штабу не витрачено майже половину з 4,5 млрд гривень, які пропонувалось на цей рік. Найбільш провальні статті стосуються ремонту озброєнь, військової техніки, забезпечення живучості, забезпечення засобами зв'язку, засобами автоматизації і навіть такої чутливої сфери як охорона військових об'єктів. В Україні існують нові технології, створена низка нових шкіл, наприклад, школа легкої бронетехніки, школа високоточного ураження, школа безпілотних авіаційних комплексів. А закупівлі якої йдуть, то лише одиницями. Для повного переозброєння української військової техніки такими темпами знадобиться 40 років. Тобто ще 40 років Україна буде вразливою для військової техніки Росії.
Критичність ситуації, на думку експерта, спровокована старою нормативно-правовою базою у цій сфері, яка діє ще з часів збіглого президента Віктора Януковича і досі фактично не змінилася. Виходом з цієї ситуації експерт назвав створення єдиного майданчика для обговорення і підготовки рішень, розмежування повноваження Міноборони і Ґенштабу і відновлення закупівель за програмами побудови розвитку оборонних технологій. Президент Зеленський, як вважає Бадрак, має час до середини літа 2020 року, щоби переглянути своє ставлення до розвитку армії. До цих пропозицій колишній перший заступник начальника Ґенштабу Збройних сил України генерал-полковник Ігор Колесник додав ще й необхідність завершення реформи оборонної сфери України у відповідності до стандартів НАТО та вимог існування сучасного війська:
- Міністерство оборони має винувати функції цивільного органу і позбавитися функції органу військового управління. Воно має визначати оборонну політику і здійснювати цивільний демократичний контроль за Збройними силами. А також бути координатором інших міністерств, що залучені до сфери оброни. Воно не має втручатися в реалізацію воєнної політики. Це сфера діяльності Збройних сил. Необхідне і розмежування повноважень Ґенштабу і видів окремих родів військ. Хто буде відповідати за генерування військ і за їхнє застосування. Зараз ці органи управління одне одного дублюють і це збільшує цілий бюрократичний апарат.
Більшість українських військових та експертів в галузі оборони не вірять в досягнення мирного курсу у стосунках з Росією через її відверто агресивний характер дій на Донбасі, в Криму, в Сирії та в інших точках воєнних конфліктів на планеті. З цього випливає і скепсис опитаних фахівців щодо вірогідних домовленостей з президентом Росії Володимиром Путіним на зустрічі норманської четвірки в Парижі 9 грудня, на які сподівається офіційний Київ і президент України Володимир Зеленський.
Вільгельм Смоляк