2020 рік стане роком політичних та суспільних "землетрусів" для України, вважає виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів. На його думку, це станеться через злами старих домовленостей і схем і утвердження нових. Експерт з міжнародної політики та Близького Сходу Ілія Куса сказав, що для України це буде пов'язано ще й зі стаґнацією закордонної політики Києва минулого року:
- Загалом зовнішня політика України минулого року не демонструвала прогресу. Особливо в нас "просіли" позиції на двох напрямах – це Сполучені Штати і Китай. В Сполучених Штатах – тому що там триває імпічмент президента Трампа, через що були звільнені, або пішли у відставку чи були дискредитовані службовці Білого Дому і Держдепартаменту, які займалися Україною. По Китаю в нас проблеми, бо Україна досі не призначила посла до Китаю, в уряді немає людини чи департаментів, які би займалися Китаєм. Плюс та істерія, яку розганяють в тому числі й російські ЗМІ щодо протестів у Гонконгу за участі якихось українських неонацистів успішно продається Китаю, оскільки альтернативного наративу з українського боку просто немає. На решті напрямів відносини України зі світом практично не змінилися, окрім відносин України з Польщею після успішного візиту туди Володимира Зеленського, а також його успішного візиту до Канади.
Провідною лінією української дипломатії цього року будуть заявлені на зустрічі 9 грудня в Парижі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії в норманському форматі "червоні лінії" – жодних змін конституційного ладу на вимогу Москви і жодних місцевих виборів на Донбасі до роззброєння бойовиків і відновлення Києвом контролю на всій ділянці кордону з Росією. Так вважає експерт Українського інституту майбутнього, екс-депутат Верховної Ради Ігор Попов:
- Без цих умов швидка реінтеграція нереальна і план Кремля ця влада реалізовувати не буде. Це вже очевидно. Вона ніколи не проголосить вихід з мінських угод, щоби європейці Україну не звинуватили і не почали швидко скасовувати антиросійські санкції. Проте російський план вже не розглядається українським керівництвом. "Стіна" на лінії розмежування також не варіант, незважаючи на всю ідіоматичність цього виразу. Водночас Україна готова і далі воювати, але ставить щораз більше запитань. Статус кво, що тримався ці п'ять років вже себе вичерпує в суспільних очікуваннях і в міжнародній політиці. Тому наступного року в нас базовим сценарієм буде встановлення гібридного миру. Перш з а все, це покращення безпекової ситуації. Це може бути реальне перемир'я. Ще може бути кілька відведень війська, але не по всій лінії фронту, а лише в тих місцях, де Україна може собі це дозволити з тактичних міркувань.
Хай би як нинішній владі хотілося якнайскоріше завершити війну на Донбасі, їй це не вдасться через непоступливість Кремля і неготовність Сполучених Штатів Америки у рік виборів американського президента шукати нових варіантів розподілу сфер впливу з Росією, спрогнозував експерт Ігор Тишкевич:
- Влада має набратися сміливості, щоби сказати українцям, що цей конфлікт є довготривалим. Не треба годувати українців казочками і обіцянками, що завтра все буде. Слід вибудовувати політику з розрахунку, що цей конфлікт триватиме щонайменше п'ять років. Треба займатися вирішенням проблем, які є сьогодні і тепер. Слід думати, як буде існувати підконтрольна Україні територія сьогодні, через рік чи два без урахування окупованого Донбасу.
Серед зовнішніх викликів та ризиків для стабільності української економіки цього року залишаться торгові війни між США та Китаєм, торгові суперечки між США та Європою, вибори в США, а також зовнішні боргові зобов'язання України. Про це попередив директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. Він назвав важливим фактором стимулювання української економіки запуск кредитування для малого та середнього бізнесу. А ще однією умовою зростання економіки наступного року може стати запуск ринку землі.
Але будь-які економічні реформи не матимуть успіху без впровадження верховенства права і надійної і неупередженої правоохоронної системи, вважає директор програми реформи правоохоронних органів та судової влади Євген Єнін. 2019 року Україні вдалося завершити переатестацію прокуратури, внаслідок чого 45 відсотків прокурорів опинилися без роботи. Однак і цього замало без незалежної судової системи, довіра до якої в громадян та іноземних інвесторів сильно підірвана, застеріг експерт:
- Ми маємо справу із завищеними очікуваннями суспільства від діяльності правоохоронно-судового блоку. А з іншого боку маємо величезну недовіру до органів правопорядку, величезні процеси перезавантаження в правоохоронних і судових органах і так само існують ризики конкуренції між представниками силового блоку. Оптимізму додає лише сподівання на чесні і прозорі конкурси в новостворюваному Бюро фінансових розслідувань, можливо, в Державному бюро розслідувань та в Національному антикорупційному бюро. Ми прогнозуємо, що щонайменше шість місяців знадобиться для інвентаризації справ Майдану через їхню передачу з Генпрокуратури до Держбюро розслідувань, національного антикорупційного бюро і Служби безпеки. Зі справами Януковича ситуація виглядає ще гірше бо тут на відміну від слідчих, що займалися справ Майдану, ці слідчі не мають жодних привілеїв з переходу до інших слідчих органів. Що стосується повернення активів, то наші очікування так само негативні через те, що це пов'язано зі судовими рішеннями, насамперед, в Україні, а таких рішень впродовж наступного року ми не очікуємо.
Ще однією невирішеною проблемою, яка буде дошкуляти Україні цього року експерт Ігор Тишкевич вважає міжконфесійні проблеми в українському православ'ї. Він зазначив, що під час створення помісної Православної церкви України виникли проблеми з точки зору українського законодавства, через що Українська православна церква Київського патріархату не була остаточно ліквідована. Ієрархи цієї церкви, як прогнозує експерт, будуть впродовж 2020 року судитися з новоствореною церквою не так за парафії, як за контроль грошових потоків.
Вільшельм Смоляк