Війна на Донбасі триває, воєнний конфлікт не заморожений, а місцеві мешканці і далі живуть із відчуттям тривоги та втоми. Такими стали головні висновки, до яких дійшли міжнародні спостерігачі Восьмої міжнародної моніторингової місії “Восток SOS”, організованої спільно з німецькою благодійною організацією DRA (Німецько-російський обмін) за підтримки МЗС Німеччини. Від 24 до 29 липня учасники місії перебували в зоні бойових дій. Їхній візит припав на той час, коли згідно з домовленостями, досягнутими в Мінську 27 липня офіційно розпочалося чергове 29 “всеосяжне і повне перемир’я”.
Відвідини групою міжнародних експертів прифронтової зони на Донбасі було надзвичайно важливим і корисним для встановлення того, що там насправді відбувається, заявив під час презентації результатів місії з моніторингу ситуації на Донбасі експерт Норвезького Ґельсінського комітету з прав людини Івар Дале:
- Мої друзі і колеги, норвезькі журналісти, з якими я потім спілкувався і розповідав, що я там побачив, були дуже здивовані. Бо більшість людей в Західній Європі вважають, що війна на Донбасі вже завершилася, що там все тихо-мирно і все йде за планом до мирного врегулювання. Але це не так однозначно. Ми це побачили і почули, коли там ще тривала стрілянина і ми бачили людей, які потрапили в цю ситуацію. Поряд зі звичайним життям, де збоку дороги граються діти, стоять військові й блокпости, а вночі чутно обстріли. Це неправильно, що в Європі, в 2020 році діти виростають у війні. Ми були в Золотому, чули, як багато стріляли. А вже 28 липня ми говорили з чоловіком, який напередодні працював на городі, і осколок снаряда влучив йому в руку. Тобто він був поранений уже після того, як повинен був початися “режим тиші” – сказав норвезький спостерігач.
Після проголошеної Україною можливості для підлітків з окупованих територій так званих Донецької та Луганської “народних республік” можливості вступати до українських вищих навчальних закладів без вступних іспитів, самопроголошена влада ДНР/ЛНР максимально ускладнила режим виїзду і в’їзду на ці території для всіх, в тому числі й для мешканців тих територій. На думку міжнародних спостерігачів, це свідчить про успіх цього кроку офіційного Києва. Але попри те, що українська сторона відкрила пункти пропуску зі свого боку, деякі люди тижнями не можуть потрапити до Донецька, через свавільні обмеження, встановлені так званою “ДНР”, додав Івар Дале:
- На в’їзді до так званої ДНР багато людей по два тижні сидять і чекають, доки їх не пустять.Хочу підкреслити, що це не через українських військових , що стоять на блок-пості, а якісь бюрократичні проблеми з протилежного боку. Там кажуть, що не можуть знайти їхні імена в якихось списках і люди мусять тижнями чекати, доки їм прийде якійсь лист на електронну пошту. Я бачив, що там сидить ціла родина, серед них люди похилого віку, ночують в наметах, воду і харчі їм дають українські військові. Ми бачили жінок, яким за 70 чи 80 років, і вони сидять і чекають, коли зможуть повернутися додому. Я бачив чимало таких пропускних пунктів у різних гарячих точках, там теж багато проблем, але ніде немає такого, щоби люди чекали на в’їзд тижнями, – сказав Івар Дале.
Учасники місії побували в населених пунктах безпосередньо на лінії зіткнення - Опитне, Богданівка, Катеринівка, Кримське. Польський журналіст Пьотр Андрусєчко каже, що від 2014 року і досі чимало людей живе тут на лінії вогню:
- Це хоча б Опитне, де я вперше був в січні 2015 року, в останні дні боїв за Донецький аеропорт і селище було під постійним артилерійським обстрілом. Це були страшні дні. 2018 року я відвідав Опитне знов, і мене вразило, що там близько 40 людей вже 4 роки живуть без електрики і води. Місцевість цілком зруйнована, жодного цілого будинку. І в цей моніторинговий візит ми знову відвідали населений пункт, вже 2020 року. Я зустрів тих самих людей. Вони і далі живуть без світла, вони залежні від поставки води. Є допомога від міжнародних організацій, які надали їм сонячні панелі. Але енергії вистачає лише зарядити телефон, чи підключити радіо. Але вони роками не можуть користуватись холодильниками. Через постійні бойові дії та заміновані території населений пункт є відрізаним. Це треба показувати в Європі, що війна не завершилася. Ми маємо перемир’я, але це вже 29 перемир’я і кожне з них завершувалося відновленням бойових дій.
Німецький політолог Андреас Умланд із побаченого під час моніторингової місії зробив висновок про те, що люди там і досі живуть в умовах не замороженого, а гарячого воєнного конфлікту, попри проголошене перемир’я. експерт вважає, що наразі на цих територіях неможлива робота традиційних демократичних інститутів, зокрема, проведення призначених на 25 жовтня в Україні місцевих виборів:
- Мій висновок на користь того, щоби не проводити вибори у прифронтових населених пунктах. Взагалі, в цьому регіоні важко провести якісь вибори, бо це технічно непросто, багато людей звідти поїхало, а ті, що лишилися, живуть в умовах фактичного воєнного стану. Закон про децентралізацію, за яким тепер мають відбутися вибори, не передбачає місцеве самоврядування в умовах фактичного воєнного стану. До того ж, тут зараз немає значної економічної активності і головна ідея децентралізації - самостійне розпорядження обраними органами місцевої влади частиною податків - все одно буде неможливою для реалізації. Ці райони і далі будуть значною мірою дотуватися із центру. Є також значна загроза політичного втручання російських та проросійських сил. Росія втручається навіть в американські вибори, тож не важко уявити, як вона буде втручатися у вибори в прифронтових містах і селищах. Претензії ватажків ДНР/ЛНР на контроль, як мінімум, всієї території Донецької та Луганської областей, роблять і без того складну безпекову ситуацію ще більш небезпечною. Ніде, де ми були, не було впевненості, що перемир’я втримається. Місцеві жителі кажуть про нарощування сил в так званих “ДНР/ЛНР”, бояться ескалації та нової великої війни, - сказав німецький політолог Андреас Умланд.
Ще один учасник моніторингової місії “Восток SOS”, віце-президент Free Russia Foundation Григорій Фролов, додав, що майже всі громади, на яких скасовані вибори побували під контролем “ДНР/ЛНР”.
- Це населені пункти, в яких досить часто немає доступу, наприклад, до українського телебачення, але при цьому є досить широке покриття російським телебаченням. Має бути чітка ясна інформаційна політика і щодо мешканців прифронтової зони, і для тих, хто живе на непідконтрольній території. Відсутність телесигналу в цих районах дуже просто вирішується, не вимагає значних ресурсів”, - сказав Фролов.
На думку цього російського спостерігача моніторингової місії, такі заходи можуть дуже посилити позицію України, в тому числі й з точки зору демократичних перетворень.
Вільгельм Смоляк
