Троє посадовців адміністрації президента США повідомили, що триває робота на черговим пакетом санкцій, що мають бути введені Конгресом «у недалекому майбутньому». Ці обмеження, за словами посадовців, можуть завдати «смертельного удару» по проекту Ґазпрому Nord Stream 2. «Ми наносили удар за ударом, і нині триває процес убивання ножа у серце проекту», - процитувало агентство Reuters одного із американських чиновників.
Рік, що минає, став часом провалу для Nord Stream 2, - прокоментував головний редактор порталу BiznesAlert.pl Войцєх Якубік. У розмові з Польським радіо він підкреслив, що Nord Stream не досягнув стратегічної цілі, визначеної Кремлем і не був завершений цьогоріч. Завершити у 2020 році побудову російсько-німецького газогону дном Балтійського моря завадили американські санкції щодо компаній, котрі беруть участь у проекті. Ці обмеження мають ще більше розширити, - додав Войцєх Якубік:
«За неофіційною інформацією з Вашингтона, вони повинні добити Nord Stream 2. І ця інформація наприкінці 2020 року свідчить про те, що цей проект надалі висить на волосині, його доля не вирішена і, безумовно, великим провалом Кремля є той факт, що він ще не досі створений».
Американські санкції та цьогорічну атмосферу довкола Північного потоку 2 також прокоментував євродепутат Яцек Саріуш-Вольський:
«Це переповнило би чашу і забило цвях у труну, я не знаю напевно, чи назавжди, але це цілковито новий і дуже значущий момент на цю мить. На додаток контекст, що полягає в тому, що внаслідок коронакризи та загального стану світової економіки, попит на енергію, зокрема на газ, різко зменшився. У свою чергу, у Європі починає формуватися оцінка того, що Росія робить на шкоду. Є також політична та економічна атмосфера, аби цей суперечливий проект газогону зупинити».
Також євродепутат Єжи Бузек сказав, що це був добрий рік для тих, хто вважає, що побудова Nord Stream 2 не служить нікому в Європі, крім Ґазпрому. Експрем’єр Польщі нагадав, що завершенню цієї інвестиції перешкодила також ухвалена торік змінена газова директива ЄС. Бузек підкреслив, що положення директиви були радикальними і стосувались першої гілки Північного газопроводу. Йшлося про гарантування доступу до газогону для інших компаній, прозорі та недискримінаційні ціни на транспортування газу та розукрупнення власності:
«Це далекосяжні зміни. Вони зробити трубопровід здебільшого збитковим для головного інвестора – Ґазпрому, який правив на європейському ринку та на ринку постачання газу. Монополіст втратив свою силу».
Цього року ударом для Nord Stream 2 стало також відхилення Європейським Судом скарги, поданої Ґазпромом на змінену газову директиву. Проблеми також посилило рішення німецького регулятора, тобто відсутність згоди на виключення інвестиції із законодавства ЄС.
Тим часом російський незалежний портал «Meduza» повідомив, що Росія завершила прокладання німецького відрізка газогону Nord Stream 2, проклавши трохи більше 2,5 км труб. Роботи над проект ом, що загрожує енергетичній безпеці країн Європейського Союзу та України, тривали, попри американські санкції. Для завершення інвестиції росіяни повинні прокласти ще 147 км труб у територіальних водах Данії.
Водночас експерт з енергетики та питань сходу Ґжеґож Кучинський в етері Польського радіо висловив думку, що Nord Stream 2, за нинішньої кризи, падіння цін та попиту на газ, є непотрібним Ґазпрому. На його погляд росіяни вже досягли того, що було найважливішим у зв’язку зі створенням Nord Stream 2:
«Інвестиція базувалася на тому, що гроші державної компанії надходили приватним підрядникам, бізнесменам з оточення Владіміра Путіна. Вони на цьому вже заробили. Уся забава із Nord Stream 2 не зводилася до економічного рахунку. Ідея полягала в тому, щоб використати газопровід як геополітичний інструмент та набити кишені людей із оточення Путіна. Крім того, Nord Stream 2 призвів до багатьох конфліктів та суперечок у євроатлантичній спільноті. США проти Німеччини, Німеччина проти Польщі, Україна або інші країни нашого регіону. Сам факт появи цього проекту послабив згуртованість та солідарність Заходу, передусім тому, що Німеччина вирішила співпрацювати з Росією. Таким чином Москва вже досягла певних цілей, попри те, що газгонін ще не завершений».
Ґжеґож Кучинський також зазначив, що є песимістом у справі системно-політичного майбутнього Росії:
«Я не бачу можливості зміни режиму у Росії на ліберально-демократичний. Однак я більше побоюся сценарію, коли Путіна замінить, на перший погляд, більш відкритий на світ політик, який декларуватиме про бажання перезавантаження у відносинах із Заходом та проведення внутрішніх реформ після путінського періоду, і котрий насправді буде реалізовувати цілі „великої Росії”. Є небезпека, що частина Заходу буде у захваті від такого розвитку подій у Росії. Схоже, що чим довше триватиме агонія путінської системи, тим краще для нас. У Росії все більше і більше виникають відцентрові тенденції у різних регіонах. Я скоріше волів би такого ж сценарію, як після розпаду СРСР. Радянський Союз теж тривалий час розкладався та гнив, аж поки не розпався. Чим довше триватиме це розкладання, тим більші шанси поділу та послаблення Російської Федерації. Я не вірю, що в Росії колись пануватиме демократія у західному стилі. А „червона, біла чи коричнева” Росія завжди буде нашим геополітичним супротивником».
В інтерв’ю порталу polskieradio24.pl Ґжеґож Кучинський теж припустив, що якщо в Москві все ж захочуть запустити операцію «спадкоємство», її старанно запланують, а всі ролі будуть розписані. Кучинський вважає, що Путіна може замінити хтось з його форматом поглядів, або навіть ще більш «чорний і темний», радикально націоналістичний, великоросійський імперіаліст, ворожий до Заходу та демократії. Експерт пояснює це тим, що Путін своєю владою радикалізував російське суспільство. За його словами, росіяни значною мірою налаштовані на війну, а у Заході вони бачать ворога. Тому експерт не вірить у те, що у Кремлі може засісти прохідний демократ. Відмовитися від влади самого ж Путіна, на переконання Кучинського, може тільки дуже поганий стан його здоров’я, однак достовірну інформацію на цю тему російська пропаганда може ретельно приховувати.
PR24/Тарас Андрухович