Українці мають переважно негативні очікування щодо розвитку соціально-економічної ситуації в державі на 2021 рік. Такими стали результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології. Соціологи опитали українців в першій половині грудня в усіх областях держави, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Тільки 20 відсотків опитаних українців очікують наступного року припинення війни на Донбасі. За результатами опитування фонду "Демократичні ініціативи", 40 відсотків українців впевнені, що 2021 року слід чекати зміни уряду і виходу наперед питання про позачергові вибори до Верховної Ради. Фантастичний рейтинг президента Володимира Зеленського попередніх років у понад 70 відсотків зазнав вражаючого падіння, зазначив аналітик фонду "Демократичні ініціативи" Сергій Шаповалов:
Українці політиком року назвали чинного президента. І це було очікувано, бо президенти завжди стають політиками року, вони найбільш на слуху, їх найбільше обговорюють. Отож, політиком року Зеленського назвала більшість, але це відносна більшість, тому що таких лише 15 відсотків. Натомість найбільшим невдахою серед політиків 2020 року чинного президента звали майже вдвічі більше – 28 відсотків.
З цієї причини українці переважно мають негативні очікування щодо соціально-економічної ситуації 2021 року. Тільки 15 відсотків опитаних сподіваються на стабільність гривні в новому році, чверть з них очікують зростання добробуту, але тільки 12 відсотків покладають надії на зменшення комунальних тарифів. Однією з причин такого скепсису є карантинні обмеження через епідемію коронавірусу. Приблизно порівну опитаних сподіваються на подолання епідемії, але інша половина в це не вірить.
Проте директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан зазначила, що українська економіка виявилася значно стійкішою під час епідемії, ніж очікувалося. Адже за підсумками 2020 року реальний ВВП України скоротився лише на 4,8 відсотка, що менше, ніж прогнозувалося.
Споживання домогосподарств було сталішим і, за нашими оцінками, скоротиться на 1-1,5 відсотки за результатами року. Це значно краще, ніж прогнозувалося. Це пояснюється тим, що, попри кризу реальна зарплата не скорочується, інфляція залишається дуже помірною – за результатами року вона буде приблизно 3 відсотки. Перекази з-за кордону хоч і скоротилися приблизно на 10 відсотків, але обвалу не сталося. За результатами року ми очікуємо надходження 12-13 мільярдів доларів.
Ще однією причиною більш позитивної ситуації, ніж очікувалося, стала компенсація втрат Україною експорту до країн Євросоюзу, яке сягнуло 13 відсотків. Ця компенсація відбулася коштом зростання українського експорту до Китаю, який збільшився на 92 відсотки.
Незважаючи на це, 48 відсотків українців виступають за курс на інтеграцію з Європейським Союзом, а прихильників інтеграції з Росією не більше 13 відсотків. Подібна ситуація і з євро-атлантичною інтеграцією: 42 відсотки опитаних – за вступ України в НАТО, а за військовий союз з Росією – лише 11 відсотків. Це свідчить про стратегічні зміни настроїв мешканців України, сказав виконавчий директор міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко:
Європейська та євроатлантична інтеграція переходить дедалі більше в практичну площину і перестає бути суто набором зовнішньополітичної ідентичності, стає реальним набором інструментів, які так чи інакше змінюють країну. Очевидно, що формуються нові центри опозиції цьому всьому і певні групи інтересів в Україні, що усвідомлюють свої довгострокові інтереси через збереження того типу відносин між владою бізнесом, які побутують в Україні досі. Вони втратили будь-які сентименти з приводу євроінтеграції. Вона руйнує всі способи збагачення, які для них єдино доступні. Тому ми бачимо інформаційну кампанію проти загалом західного вектору, поганий захід, поганий МВФ, погані ті суспільні сили які підтримують європейський вектор, бо вони підтримують "зовнішнє управління". За Росію ніхто відверто не агітує. Але російська агітація була замінена і витіснена пропагандою так званого "антизовнішнього управління" і це дуже помітний момент. Я думаю, що він буде посилюватися, бо певні олігархічні групи усвідомили, що європейським вектором їм рано, чи пізно буде непереливки. Скажімо, історія з Коломойським і драматичною долею його активів по всьому світі, які були арештовані, які фактично конфіскуються зараз. Це показує, що олігархи з певним операційним кодом просто не можуть вписатися в цей світ, не можуть вписатися в історію успіху європейської України.
Успіх європейської України зараз напряму залежить від встановлення верховенства права і подолання корупції, що так невигідно українським олігархам, зазначив київський політолог Віктор Небоженко. Саме корупція є одним з головних ефективних механізмом впливу путінської Росії на Україну, зазначив Небоженко. Але в покарання корупціонерів вірять лише 10 відсотків українців і ще стільки ж – у зниження рівня злочинності. За приклад захисту нинішньої владою корупціонерів голова правління Центру політико-правових досліджень Ігор Коліушко навів ситуацію із рішенням Конституційного Суду про невідповідність Основному закону кримінального покарання посадовців за недостовірне декларування своїх статків, а також реакцію на це рішення президента Зеленського:
Рішення було дуже спірне і це підтвердила Венеційська комісія в своєму висновку. Президент Зеленський вніс у Верховну Раду абсолютно неконституційний законопроєкт про повне перезавантаження Конституційного Суду, на що ні він, ні ВР не мають права. Це унеможливило швидку реакцію парламенту. Таке враження, що є запит на те, щоб якусь групу осіб вивести з-під відповідальності за конкретні кримінальні діяння, які вже розслідуються.
Українці майже не довіряють судовій системі, свідчить опитування. Тільки 18 відсотків очікують у 2021 році покращення ситуації зі справедливим правосуддям. Упередженість судової та правоохоронної систем яскраво виявилася у розслідуванні справ про масові вбивства людей на Майдані 2014 року, зазначив Коліушко:
Складається враження, що головна діяльність Генеральної прокуратури зводиться до того, щоб зрівноважити розслідування справ пов'язаних з Майданом розслідуванням справ пов'язаних з Антимайданом. Змінити вектор уваги і перекласти все з хворої голови на здорову.
Оприлюднені в опитуванні фонду "Демократичні ініціативи" результати в основному збігаються з даними опитувань інших соціологічних центрів. Відмінності між ними є незначними, а виявлені тенденції майже тотожними.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Вільгельм Смоляк