Українська Служба

Віцеголова Сейму Польщі: Ціль Путіна - заблокувати шлях України до ЄС і НАТО

27.04.2021 19:00
На погляд польських політиків та експертів, ескалацією напруженості поблизу кордонів України Росія тестувала українську армію та західну політичну систему
Аудіо
  • Wojna w Ukrainie ciągle trwa i cieszyć się wycofaniu rosyjskich wojsk nie można. To może być testowanie Zachodu oraz kolejna zasłona dymna. Wicemarszałek Sejmu Małgorzata Gosiewska, ekspert ds. bezpieczeństwa Andrzej Talaga
Президент РФ ПутінДмитрий Осипенко/Pixabay

Росія завершила військові навчання поблизу кордонів України та відвела частину своїх сил. Однак це може бути хибна картинка для тих, хто думає, що «зелені чоловічки» раптом зникли із окупованого Криму і Сходу України. Експерти говорять про «димову завісу» та «показуху» з боку Росії і вважають, що до російської агресії потрібно бути готовими у будь-яку мить.

Заступниця голови Сейму Польщі Малґожата Ґосєвська під час свого минулотижневого візиту до України була, серед іншого, у Маріуполі та Слов’янську, де зустрілася із представниками українських збройних сил, мирним населенням та перебувала на лінії фронту. Візит відбувся у межах солідарності та підтримки країн Люблінського трикутника із Україною в умовах російської агресії. Віцеголову Сейму супроводжували заступники голів парламентів Литви та України.

Малґожата Ґосєвська в ефірі Польського радіо 24 відзначила, що не вважає відведення російських військ від кордонів України успіхом:

«Ми не можемо бути задоволені тим фактом, що Росія вивела свої війська і закінчила маневри, бо війна триває в Україні вже 7 років. Це впливає на внутрішню ситуацію у цій країні, на ситуацію людей, котрі живуть там на прикордонні. Все це дуже сумно і неприємно для українців, але це також повинно дуже непокоїти нас. Україна - наш сусід. Є кола, які не хочуть розуміти нашу підтримку України, але від географії ми не втечемо. Саме Україна стримує російський наступ на своїх кордонах».

Політикиня підкреслила, що за східним кордоном Польщі все ще триває війна, за яку відповідає Росія:

«Неправда, що там немає російських солдатів. Вони там постійно присутні. Звичайно, безпосередні дії здійснюються так званими сепаратистами, а насправді терористами, але командувачами є росіяни, також там постійно є російське озброєння. Росія веде цю війну і повинна понести усю відповідальність та наслідки».

Віцеголова Сейму Польщі Малґожата Ґосєвська звернула увагу, що їй вдалося організувати Люблінський трикутник у парламентському форматі за участі теж Литви:

«Нашою чіткою декларацією було те, що ми, у цій частині Європи, дуже добре розуміємо ситуацію на Сході України, підтримуємо Україну і висловлюємо солідарність з Україною, а також говоримо рішуче „ні” Російській Федерації і попереджаємо, що будемо вживати жорстких заходів у випадку подальшої ескалації. Ми також закликали західний світ не залишати Україну саму. Польща на всіх міжнародних форумах дуже виразно нагадує про проблему безпеки на Сході України, чого не можна сказати про політиків Західної Європи. Позиція та політика Росії вимагає рішучої реакції з боку західного світу».

За словами Малґожати Ґосєвської, Путін, створюючи відчуття загрози, він прагне досягти конкретних політичних цілей, наприклад, щодо Nord Stream 2, а так звані російські військові навчання є елементом «переконування ще непереконаних»:

«Це виразні жести з боку Путіна, що дають можливість виправдатися перед браком дій західних політиків. Заблокувати Україні перспективу вступу до Європейського Союзу та НАТО - це цілі Путіна. Водночас видно, що він теж досягає їх завдяки постійним відносинам з Німеччиною та Францією. А Nord Stream 2 є найліпшим прикладом на солідарність ЄС, як і ставлення до війни та загиблих людей в Україні».

Експерт з питань безпеки із Warsaw Enterprise Institute Анджей Таляґа погоджується, що Росія, проводячи офіційно неанонсовані так звані військові навчання поблизу кордонів України та в окупованому Криму, хотіла призвести до провокації, здійснити тиск та продемонструвати силу для досягнення певних політичних цілей:

«Питання у тому, якими були ці справжні цілі. На жаль ми можемо тільки припускати. На перший погляд, якщо все ж таємних перемовин з українською або американською стороною не було, жодних чітких цілей досягнути не вдалося. Тому можна припустити, що йшлося про тестування. Часто у збройних силах, відносинах між держави противник випробовується, наприклад, проходженням повз його повітряний простір, так, аби не залетіти і не спровокувати збиття. При цьому запускаються протиракетні системи і тоді видно, які противник має комплекси, як вони працюють, наскільки швидко реагують. Можливо, концентрація 100 тисяч російських військових і була подібним випробовуванням, по-перше, української армії, яка від 2014 року пройшла велике реформування і Росія насправді не знає її нинішні можливості. Так вона могла їх дізнатися, адже постійно тестувала реакцію України. По-друге, це було випробовування детермінації Заходу, чи буде вона спільною, чи розбіжною. Реакція Заходу не була радикальною, але все ж спільною, зокрема, США, НАТО і країн на східному фланзі Альянсу. На мою думку, Росії не вдалося розколоти західну політичну систему. Втім, ймовірно, тест української армії пройшов добре для Росії. По-перше, вона збільшила свої відомості про функціонування збройних сил України, і, по-друге, про західну політичну систему».    

На думку Анджея Таляґи, безпосередньої загрози російського вторгнення в Україну не було. Росія хотіла показати, як вона буде вести можливу майбутню війну – тобто спочатку миттєво перекинувши десятки тисяч військ до кордону і блискавично розпочавши наступ сил, одержуючи стратегічну перевагу відразу на початку.

Я додам, що у контексті найновіших подій міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак сказав, що Польща постійно повинна думати про загрозу з боку Росії. Політик наголосив, що країна над Віслою є у колі російських зацікавлень. Тому необхідно співпрацювати у межах НАТО та розвивати польські збройні сили:

«Зміцнюється та збільшується Польське військо. У 2019 році я створив 18 механізовану дивізію, яка діє на схід від Вісли. Ми оснащуємо військо сучасною технікою. У 2019 році – це купівля ракетної системи Patriot, а в 2019 році – ракети Himars із дальністю ураження до 300 км».

Польський євродепутат від партії Право і справедливість Яцек Саріуш-Вольський сказав в ефірі Польського радіо 24, що Європейський Союз не в змозі опрацювати спільну політику щодо Росії. Він вказав на відсутність реакції ЄС на дії Росії на Сході України. Політик додав, що це свідчить про слабкість Євроспільноти щодо влади у Москві:

«Розширених санкцій немає, Європа тримає за руку і утримує Вашингтон від введення додаткових санкцій. На останній нараді Ради із закордонних справ ЄС тільки Польща пропонувала додаткові санкції. У цій політиці є повне роздвоєння: з одного боку, ми засуджуємо, а з іншого – business as usual в економічних відносинах та Nord Stream 2. Це свідчить про те, що ЄС просто не в змозі мати власну, спільну політику щодо Росії і що Росія виграє».

У середу Європарламент повинен обговорити відносини з Росією та зростаючу напруженість на сході України. Депутат Європарламенту Саріуш-Вольський заявив, що дебати також включатимуть обговорення питань вибуху боєприпасів у Чехії та будівництво газопроводу Nord Stream 2.

PR24, IAR/Т.А.