Україна та Нідерланди подали позов до Європейського суду з прав людини, на Росію щодо кричущого порушення прав людини в Донбасі та зі збиття рейсу МН17, але стараннями судді від Росії розгляд цієї скарги затягується. Як Україна та Європейський суд можуть протидіяти саботажу Росії, які подальші перспективи просування цієї справи, чому були перенесені слухання та чого очікувати наступного року? – такі питання розглянули представники уряду та адвокати України під час дискусії «Донбаська справа» проти РФ у ЄСПЛ, яка була організована напередодні Міжнародного дня захисту прав людини Медійною ініціативою за права людини та Українською Гельсінською cпілкою з прав людини.
Призначені на кінець листопада слухання в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) щодо скарги на порушення прав людини на сході України та зі збиття рейсу МН17 були зірвані через самовідвід російської судді. Чергова спроба слухань за позовом України та Нідерландів призначена на січень, але в українських правозахисників та урядовців немає впевненості, що Росія знову не використає процедурні моменти для відтермінування розгляду. 2021 року з’явилося перше рішення щодо першої з цілої серії міждержавних справ України проти Росії, яку прийняла до розгляду по суті Велика палата ЄСПЛ. Вона стосується звинувачень України щодо порушень Росією Європейської конвенції з прав людини в анексованому Криму, зокрема, репресій та переслідування противників «приєднання» Криму до Росії та інших «вразливих груп». Координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак нагадала про цілу низку інших скарг на агресію Росії, які були подані до ЄСПЛ:
– Станом на жовтень поточного року з 11 міждержавних справ, які розглядає Європейський суд, тільки одна не стосується пострадянського простору. Решта, абсолютна більшість, стосується українсько-російської війни, одна – вторгнення Росії до Грузії 2008 року, три справи стосуються Нагірного Карабаху. Тобто, абсолютна більшість справ обертається навколо Росії. Цікава статистика щодо справ, які подані щодо Криму та Донбасу. Їх усього 8 500. Серед них є така справа, що не стосується безпосередньо збройного конфлікту, а політичних вбивств Російською Федерацією політичних опонентів на території інших держав.
Український адвокат Сергій Заєць, який працює з численними справами в ЄСПЛ, пояснив намагання Києва домогтися юридичного визнання російської агресії й порушення Москвою норм міжнародного права не лише необхідністю захисту від нападу ядерної Росії на без’ядерну Україну, а й наміром запобігти таким випадкам у подальшому:
– Зараз те, що робить зараз Україна, це спроба прокалькулювати вартість окупації, вартість агресії Російської Федерації. Бо якби це вже було, можливо б не сталося й агресії на сході та в Криму. Те що робить зараз Україна, матиме дуже серйозний вплив на подальший розвиток міжнародного права.
Успіх України з розглядом у ЄСПЛ скарги на російську агресію в Криму, як зазначив Сергій Заєць, примушує Росію затягувати розгляд справи по Донбасу. Адвокат переконаний, що в Москви немає жодних шансів аргументовано виправдати збройний напад на Україну всупереч зафіксованому міжнародним правом принципу непорушності кордонів, встановлених після Другої Світової Війни:
– Є такий адвокатський жарт: якщо не можеш виграти справу – затягни її. Поведінка Російської Федерації дуже схожа на це, бо ситуація для Росії жахлива. Те що буде встановлено ЄСПЛ уже не можна буде виправити ніякими політичними заявами. Як приклад, наведу рішення про прийнятність міждержавної справи, що стосувалася Криму. Коли ЄСПЛ встановив момент, з якого можна вважати, що Росія контролює окуповану територію, це стало серйозним результатом, що спростовує 7 років російської пропаганди стосовно того, що референдум було проведено вільно, що це було б вільне волевиявлення, яке Росія просто вирішила підтримати. Приблизно таке саме може трапитися І щодо справи по сходу України. Безумовно, в ЄСПЛ є можливість розглядати без судді, делегованого владою Російської Федерації. Водночас є питання легітимності рішення. Його легітимність підвищується тоді, коли суддя від певної країни бере участь у справі. Це така гра в шахи: коли вони забирають суддю й не призначають нового, вони провокують Європейський суд на те, щоби продовжити розгляд у суді без Російської Федерації. Росія може намагатися затягувати цю справу нескінченно довго, але Європейський суд хазяїн власної процедури розгляду справ. Європейський суд може визначити певні правила, аби запобігти серйозних зловживань із боку Російської Федерації з надто довгого затягування справи.
Самовідвід російської судді в ЄСПЛ, унаслідок якого зірвалися слухання справи по Донбасу в листопаді, українська сторона розглядає як погано приховане намагання уникнути Росією відповідальності за збройну агресію, сказала своєю чергою заступниця міністра юстиції України з європейської інтеграції Валерія Коломієць. За її словами, Київ уже скерував до ЄСПЛ лист, де вказані на всі випадки затягувань із боку Росії. А також застереження, що оскільки йдеться про справу з численними порушеннями прав людини, це впливає на доступ до правосуддя, і таким чином знову призводить до порушення прав жертв.
Тим часом Росія не тільки затягує розгляд скарг на її агресивну поведінку, а й намагається завалити Європейський суд сфальшованими індивідуальними скаргами своїх громадян на буцімто порушення Україною прав людини, повідомив адвокат Сергій Заєць:
– Статистично ми бачимо, що приблизно половина всіх скарг, які зараз перебувають на розгляді в Європейському суді проти України, це скарги, що ініційовані урядом Російської Федерації. Під час журналістського розслідування була зібрана інформація з відкритих джерел, яка свідчить про те, що здійснюється централізований збір довіреностей і все це виглядає, як індивідуальні скарги. Вони передаються до однієї московської юридичної фірми й подаються скаргу до Європейського суду. При чому загальна кількість їх становить понад п’ять тисяч. Це означає, що йде просто такий спам, щоби сказати, що Україна є страшним порушником прав людини в контексті ситуації на сході України. Таким чином уряди Російської Федерації використовує не лише офіційні можливості діяти як держава в Європейському суді, але організовує такі індивідуальні скарги й забезпечує підтримку до їхньої підготовки, для чого було залучено державне фінансування й робота державних органів.
Така поведінка офіційної Москви примушує Україну задуматися над питання про те, чи не проглядаються в такій поведінці Росії проведення її міжнародної стратегії на руйнування єдності країн західної демократії та їхніх інституцій? Чи нема тут спроби Москви створити деструктивну атмосферу всередині ЄСПЛ?
За словами заступниця міністра юстиції України з європейської інтеграції Валерії Коломієць, у подальших планах комунікації її міністерства з Європейським судом пріоритетними залишатимуться справи по Донбасу. А від лютого наступного року – справи, що стосуються анексії Росією Криму та переслідувань політичних опонентів московського режиму на окупованих територіях.
Вільгельм Смоляк