Коли восени минулого року американська розвідка повідомила про можливий черговий етап вторгнення Путіна в Україну, на думку експертів, найбільшу небезпеку становили операції ФСБ та ҐРУ з метою розбити згуртованість НАТО та його союзників. Досі така стратегія Путіна зазнавала поразки. Його люди досягнули протилежного – Фінляндія та Швеція, внаслідок чергових провокацій режиму Путіна, дедалі впевненіше почали заявляти не лише про бажання тісніше співпрацювати із Альянсом, але також про можливість стати членом НАТО.
Аналітики кажуть, що НАТО опинилося у найскрутнішому моменті свого існування з часів завершення холодної війни. Кореспондентка Польського радіо в Брюсселі Беата Пломецька на тему відносин Росія-НАТО провела інтерв’ю з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом.
Чи останнє засідання Ради НАТО-Росія було найскладнішим у вашій кар’єрі як генерального секретаря Альянсу?
«Зустріч була складною, адже стосувалася складних тем. Зараз ми у критичному моменті для європейської безпеки й мусимо вести перемовини з Росією, серед іншого, тому, щоб передати їй єдину позицію всіх союзників, що не підемо на жодні компроміси, якщо йдеться про принципи. Кожна держава має право до вибору власного шляху, чи рішення – чи хоче належати до військового альянсу, який становить НАТО – чи ні. Ключове також правo на захист всіх союзників та розташування військ на східному фланзі НАТО. Водночас, ми мусимо розмовляти й тому запропонували діалог стосовно контролю озброєнь, транспарентності військових навчань, механізмів, що стосуються обмеження ризиків, наприклад, інцидентів та ряду інших питань».
Кореспондентка Польського радіо Беата Пломецька запитала про бажання Росії вести діалог.
Чи Росія готова вести перемовини? Чи після чотирьох годин переговорів, Ви встановили, вже знаєте, які наміри росіян? Іншими словами, чи росіяни виберуть війну, чи дипломатію?
На так сформульоване запитання Єнс Столтенберґ відповів дуже стримано.
«Зарано, щоб це ствердити. Ми потребуємо вести пошуки політичних вирішень й надіятися, але також підготуватися на найгірше, що Росія знов вибере протистояння. Треба пам’ятати, що існують різні способи проведення агресивних дій проти України. Може бути повне вторгнення, обмежене військове втручання, можуть бути кібератаки, гібридні дії. Ми не маємо впевненості щодо намірів Росії, але бачимо значне згуртування сил – десятки тисяч військ, готових до боротьби. Чуємо погрози й пам’ятаємо вторгнення проти сусідів у минулому. Це все спричинює реальну загрозу. Тому попереджаємо, що втрати Росії будуть високими. Водночас, ми мусимо підтримувати Україну, щоб вона змогла себе захищати. Ми готові на захист всіх союзників у випадку вторгнення».
Беата Пломецька звернула увагу на гру нервів, яку влаштував режим Путіна.
Ви сказали, що не знаєте, якими є наміри росіян. Деякі вважають, що Росія взагалі не хотіла атакувати Україну й її не атакуватиме. Накопичення російських військ неподалік України – це лише демонстрація сили, щоб вести переговори із силових позицій й отримати поступки.
«Ми не маємо впевненості щодо намірів, але мусимо бути готові до всіх варіантів розвитку подій. Маємо плани, щоб давати собі раду за різних надзвичайних обставин – так діє НАТО».
Кореспондентка Польського радіо Беата Пломецька намагалася отримати від Єнса Столтенберґа подробиці переговорів з росіянами.
Якщо Росія вторгнеться в Україну, ми муситимемо задуматися над збільшенням військової присутності на східному фланзі, – так Ви сказали після засідання Ради НАТО-Росія. А, чи хто-небудь сказав про це росіянам під час засідання, щоб їх попередити?
Відповідь шефа НАТО:
«Ясно ми сказали Росії, що повинні будемо серйозно задуматися над збільшенням нашої присутності на східному фланзі нашого альянсу, якщо заново вона застосує силу проти України. Після 2014 року, ми прийняли рішення найбільшого зміцнення нашої колективної безпеки в Європі, зокрема в Польщі, від часів холодної війни. Росія, здійснивши вторгнення в Україну, спричинила те, що на її кордоні більше військ НАТО. Це був сигнал, що відштовхнемо кожну атаку проти всіх союзників».
Беата Пломецька запитала шефа НАТО про твердження, буцімто Альянс готовий на деякі поступки.
Деякі дипломати кажуть, що поступки можливі. Наприклад, що можливе обмеження військових навчань з боку НАТО. Ну, але якщо обмежується військові навчання, то навіщо зберігати військові сили на східному фланзі. Без навчань вони – непотрібні. Чи це розглядається?
У відповідь Єнс Столтенберґ підкреслив, що НАТО не відводитиме свої війська із території держав східного флангу.
«Ми мусимо розрізнити декілька справ. Що інше – односторонній відвід військ з території НАТО, чого домагається Росія, пропонуючи нам підписати трактат, а це виключаємо, на такий компроміс не підемо. Ми маємо право на захист всіх союзників, почерез збереження військ на східному фланзі. Якщо Росія заново здійснить вторгнення, ми знову порахуємо збільшення нашої присутності на східному фланзі. Зате, НАТО відкрите на збалансований, взаємний контроль зброї. Однак, це мусить бути взаємне й можливе до перевірки. Стосується це звичайних сил та атомної зброї. Ми доказали раніше, що контроль зброї дозволяє знизити напругу з обох боків.
Беата Пломецька звернула увагу, що Росія намагається розбити єдність НАТО у прямих переговорах зі США.
Чи Ви вважаєте, що ці узгодження між союзниками будуть дійсними впродовж тижнів та місяців й не будуть змінені під час двосторонніх переговорів американців з росіянами?
Шеф НАТО вірить у єдність всіх членів альянсу.
«Я абсолютно переконаний, що США в рамках своїх двосторонніх переговорів з Росією будуть стисло координувати та консультувати все з європейськими союзниками. На засіданні Ради НАТО-Росія, з-посеред 30-ти держав-членів, 28 було з Європи. Щоб подолати загрози, Європа та Північна Америка мусять співпрацювати та зберегти єдність».
Про необхідність зберегти єдність вільного світу нагадують також представники польського відомства закордонних справ. Адже під час останньої атаки кіберзлочинців на Україну, агенти Путіна недолуго вживали польської мови й таким чином намагалися сіяти недовіру в польсько-українських відносинах. Міністр закордонних справ Польщі Марцін Пшидач в інтерв’ю Польському радіо сказав, що необхідна однозначна опозиція щодо агресивних дій Москви.
«Росія намагається вживати інструментів, які має, тобто інструментами залякування намагається будувати якийсь новий всесвітній порядок. Звісно, це все було б всупереч міжнародному закону. Тому західний світ, також ми – наш регіон та США – не погоджуємося на те, щоб відкидати власні принципи, чи вести дебати на тему власних принципів».
Всі члени НАТО згодні: нині Україна захищає також східний фланг НАТО перед агресією Путіна. На жаль, Німеччина грає подвійну гру. З одного боку, очільниця німецької дипломатії Анналєна Бербок каже в Києві, що «кожен черговий акт агресії дуже дорого коштуватиме Росії», а з другого боку – світ дізнається, що Берлін не дозволив британським літакам летіти над своєю територією із захисною зброєю для України. Німці відкинули ці звинувачення й кажуть, що у них просто суворі процедури. Проте факти такі, що якби не згода Данії та Польщі, британська зброя не долетіла б до України перед черговим етапом агресії Путіна. Якщо Німеччина хоче зберегти образ демократичної країни, яка порвала з тоталітарною спадщиною, то мусить припинити підтримку режиму Путіна почерез блокування закупівлі Україною зброї, що чинила Анґела Меркель, й без проблем дозволяти союзникам постачати захисну зброю. У іншому випадку, в пам’яті молодих поколінь громадян Європи – від Донецька по Лісабон, переважатиме пам’ять про лихо, заподіяне всім європейцям Гітлером та Сталіном.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Андрій Рибалт