Після розпорядження президента України Володимира Зеленського, який демонстровано дав доручення Збройним силам України розпочати звільнення південних окупованих територій України від російських загарбників, українські вояки вивели з ладу десятки ворожих баз, командних пунктів та складів боєприпасів поблизу лінії фронту. Останніми днями завдані нищівні удари по стратегічно важливих мостах через Дніпро в районі Херсону та Нової Каховки. Про підготовку широкомасштабного контрнаступу українських сил на півдні України, пишуть провідні західні видання та говорять українські військові та експерти.
Два залпи українських ракет по Антонівському мосту, що з'єднує Херсон із лівобережжям, зробили цю транспортну артерію непридатною для пересування російської військової техніки та транспортних вантажів. Цей успіх Збройних сил України став можливий завдяки використанню передових ракетних систем залпового вогню HIMARS, які Україні постачають зі Сполучених Штатів Америки та інших країн Заходу. Військовий експерт, голова організації «Права справа» Дмитро Снєгірьов нагадав, що опанування українськими вояками цього виду зброї, спричинило захват західних військових, які надали майстерності українців найвищу оцінку, а також дозволило українській армії зупинити повзучий наступ ворога і підготуватися до контрнаступальних операцій:
– Один постріл HIMARS, а це супутникове наведення, на відміну від радянських російських систем залпового вогню, дає можливість знищення матеріально-технічної бази окупантів на декілька мільйонів доларів і, відповідно, уповільнює просування вглиб української території. А головне, це не тільки уповільнення просування ворога, а й зменшення балансу, коли засоби ураження окупантів не можуть вести той сильний вогонь, який був до цього часу, коли коефіцієнт переваги у засобах ураження був від один до семи, до один до десяти. Ми знищуємо артилерійські склади, що унеможливлює елементи переваги окупантів у засобах ураження.
Застосування ракетних систем HIMARS обмежене постачальниками цих озброєнь. Зокрема, вони взяли від України зобов'язання не здійснювати удари по території Росії. Але в тексті цих зобов'язань, як зазначив офіцер українського війська Тарас Березовець, немає жодної згадки про територію Білорусі, з якої також завдаються удари росіян по українським цивільним об'єктам:
– Окупована територія, включно з Кримом і Донбасом, за умовчанням також вважається українською. Коли це буде потрібно, коли це визначить главком Валерій Залужний і Генштаб Збройних сил України, такі удари будуть завдані з максимальною шкодою ураження нашого противника. Ще один важливий нюанс: Антонівський міст – це пристрілка до кримського мосту. Це неминуче чекає на кримський міст. Ми пристрілялися до Антонівського мосту, а далі піде на дно Керченської протоки й кримський міст.
Після остаточної руйнації HIMARS-ами Антонівського мосту 27 липня, російські окупаційні сили на правому березі Дніпра в Херсонській та Миколаївській областях відрізані від постачання ресурсів для подальших бойових дій. Мер Миколаєва Віталій Кім заявив про розгортання на Миколаївщині широкомасштабних партизанських дій для створення сприятливого ґрунту з подальшого наступу українського війська. Один з офіцерів українського війська в тому регіоні, Сергій Хлань, підтвердив успіх українських артилеристів зі знекровлення постачання зброї й боєприпасів росіянам на правому березі Дніпра:
– Українські збройні сили мають чіткий вогневий контроль над усіма транспортними артеріями постачання озброєння з Російської Федерації через Крим і окуповану лівобережну частину Херсонщини, аж до Херсона і правобережжя. Саме там, де точаться бої за визволення Херсонщини. Після першої серії влучних попадань саме по Антонівському мосту, по греблі каховської ГЕС і Дар'ївському мосту, сталося взяття під вогневий контроль транспортних артерій постачання зброї. Дві ракети попали в залізничний міст, який неподалік від Антонівського мосту. Тобто, на сьогодні окупаційні сили цілком відрізані від військового постачання.
Ще одним свідченням приготувань до українського контрнаступу та звільнення більшої частини Миколаївської та Херсонської областей від російських окупантів стало прибуття в Миколаївську область відомого генерала Дмитра Марченка, вважає український військовий Тарас Березовець:
– Бойовий генерал Марченко, який відіграв ключову роль в захисті Миколаєва з лютого до квітня, повертається. Це справді легендарна особистість, і все прекрасно розуміють, що якщо він з'явився саме там, це означає активізацію наших зусиль і український наступ на цих теренах. Про це пишуть провідні західні видання, про це заявив президент Зеленський і це розуміють наші вороги. Питання в іншому, тут інтрига в тому, чи це буде наступ на одному напряму, чи на двох, чи трьох? Я переконався в тому, що наші Збройні сили здатні проводити дві-три наступальні операції одночасно. І справа не тільки в кількості особового складу, чи в озброєннях, військовій техніці й майстерності наших військовослужбовців, які ними заволоділи, а й в абсолютній перевазі українського морального духу.
Головною метою майбутнього наступу Збройних сил України на півдні держави може стати місто Нова Каховка, яке має стратегічне значення для контролю цілого регіону та однієї з головних цілей, яких намагається досягти Росія під час загарбницької війни з Україною, переконаний військовий експерт Дмитро Снєгірьов:
– Чому нам конче необхідно місто Нова Каховка? Контроль над цим містом вирішує два питання. Це так званий коридор суходолом з території окупованого Криму на території тимчасово окупованих районів Луганської та Донецької областей. Це одна із цілей так званої «воєнної спецоперації» Росії. А також, це унеможливлення постачання української води на території окупованих районів Автономної республіки Крим. Якщо ЗСУ візьмуть під контроль Нову Каховку, сам факт проведення так званої «спецоперації» втрачає політичний, військовий і економічний сенс для російської сторони. Вони не вирішують поставлені для себе завдання: постачання води в Крим і наявність коридору суходолом.
Ознаки приготувань окупаційних сил Росії до відступу із захоплених позицій на півдні України з'явилися одразу після ураження українським військом Антонівського мосту 27 липня. Як свідчать розвідувальні органи України, російським пропагандистам розіслані темники, де стверджується, що Херсон не був метою «спеціальної військової операції», захищати це місто й область занадто дорого і тому Росія як «жест доброї волі» може відмовитися від Херсона, сфокусувавшись виключно на так званій Донецькій народній республіці. Отже, відведення російського війська з Херсону пропагандисти мають подавати населенню Росії, як плановий захід, а не поразку.
Олександр Савицький
