Росія протягом усієї своєї історії, незалежно від того, який режим перебуває при владі, використовувала представників поневолених народів для залякування і завоювання інших. Одним із найяскравіших прикладів цього є використання лояльних Москві з-поміж представників народів Кавказу.
Напевно, одним із найяскравіших прикладів цього є формування ще на самому початку Першої світової війни Російською імперією в лавах своєї армії Кавказького тубільного кінного полку, більш відомого як «Дика дивізія». Попри те, що це був лише один із полків царської армії, його назва завдяки зусиллям ще царської пропаганди дійшла і до наших днів. Пропаганда зробила з цього полку, що складався з різних народів Кавказу, ефективну «зброю» як для ворога, так і для самих жителів імперії. Суворі звичаї воїнів Кавказу оспівували, малювали агітплакати, тим самим наводячи страх на жителів Німецької та Австро-Угорської імперій.
А для жителів Російської імперії — цей полк став символом підкорення Кавказу. Подібна ситуація повторювалася вже і в новій «демократичній» Росії. Після двох кровопролитних воєн, проведених РФ для завоювання та окупації незалежної Ічкерії, попри те, що ці війни торкнулися всіх жителів республіки, знайшлися ті, хто став на бік Росії. Ситуація, подібна до тієї, що була з «Дикою дивізією», повторилася 2008 року, коли під час своєї агресії проти Грузії РФ використала чеченський батальйон «Восток» під командуванням Суліма Ямадаєва, колишнього прихильника незалежної Ічкерії, який воював проти російських військ у Першу чеченську війну. Попри невелику чисельність підрозділу, пропаганда з його участі в цій війні зробила справжню інформаційну «зброю». І знову цілі та завдання цієї пропагандистської компанії ідентичні до тих, що застосовувалися в Першу світову війну — залякати ворога і показати смиренність одного з колишніх воїнів незалежної Ічкерії.
Та ж ситуація повторилася і під час агресії проти України. Починаючи ще з 2014 року, російські ЗМІ особливо акцентували увагу на кадирівцях, які воюють під час гібридної агресії РФ проти України. Однак ще починаючи з часів Першої світової війни, російська пропаганда, діючи лінійно і циклічно, навмисне замовчує той факт, що участь чеченців у війнах не підтримується в Чечні, і що часто, в цих війнах беруть участь лише окремі представники, а не весь народ. Ще більшою забороною для російської пропаганди завжди була демонстрація тих кавказців, хто зі зброєю в руках виступав проти російської агресії.
Найяскравішим прикладом цього є добровольчий батальйон Шейха Мансура, який від самого початку російської агресії 2014 року допомагає українцям протистояти російській агресії.
Більш детально про батальйон Шейха Мансура я попросив розповісти його прессекретар Іслама Бєлокієва:
Батальйон імені Шейха Мансура — це добровольчий чеченський батальйон, який перебуває в Україні з 2014 року. Він воює проти російської агресії.
Наш батальйон інтернаціональний, хоча більшість у ньому чеченці. Але також є й українці, грузини, татари. Є мусульмани і не мусульмани. Наприклад, один із командирів загону «Хортиця» — це християнин із позивним «Махно», він є громадянином України і живе на Закарпатті.
Наразі батальйон діє на різних напрямках — це і Запорізький, і Харківський, і Херсонський напрямки.
Однією з головних цілей та ідей, що об'єднують бійців батальйону, є визволення від російської окупації Чечні та всього Північного Кавказу. Іслам Білокієв зазначив, що робота в цьому напрямку вже ведеться:
Після початку другої фази війни в Україні, комбат батальйону імені Шейха Мансура сформував загін під назвою «Чорний лютий». Керує цим загоном командир із позивним «Хайбах». Загін зараз перебуває на території окупованої Чечні і там діє, збираючи інформацію про місце дислокації російських військ, тому що їх на території Чечні понад 80 баз і понад 100 тисяч військовослужбовців, не враховуючи підрозділів ФСБ, кадировців, росгвардії та інших структур.
Нинішнім, черговим символом нібито покірності чеченців Кремлю є Рамзан Кадиров і його свита. Його батько Ахмат Кадиров був головним муфтієм Ічкерії та одним із символів опору за часів Першої чеченської війни. Він закликав людей виходити на джихад і своїми промовами надихав чеченських воїнів. Однак під час Другої чеченської війни Ахмат Кадиров перейшов на бік Росії, і став її намісником у Чечні. Після його смерті влада перейшла до його сина Рамзана Кадирова, з якого російська пропаганда зробила патріота Росії, який поважає Путіна і є феодальним князем у Чечні, людиною, яку побоюються і ненавидять багато російських військових і чиновників. Усіх прихильників Кадирова, як із силових відомств, так і з політичних, у народі почали називати кадировці. Бойові підрозділи Кадирова за старою, царською методичкою, використовували у війні проти України. Речник батальйону Шейха Мансура розповів, що зараз із себе представляють підрозділи кадирівців в Україні:
Кадирівці — це зрадники, це маріонетки Кремля, які отримують гроші за те, що зрадили свій народ, за те, щоб Кремль зміг перебувати на Північному Кавказі. Кадирівці - це люди, які навчені тому, щоб діяти тільки на зачищеній території. Вони не навчені для проведення наступальних операцій, у них немає важкого озброєння. Здебільшого вони виконують функцію військової поліції й переслідуванням місцевого населення, яке хоч якось, словом чи по-іншому намагається чинити опір російській агресії.
Також Іслам Бєлокієв назвав причини того, чому Кремль знову акцентує увагу своєї пропаганди саме на кадировських підрозділах:
Робиться це з кількох причин. Одна з них — це очорнення чеченського народу, тому що Кремль розуміє, що рано чи пізно чеченський фактор знову спливе, тому що чеченці завжди боролися за свою незалежність. Тому незалежно від того, хто сидить у Кремлі, Путін чи хтось інший, вони працюють на випередження. Вони зважають на те, що якщо в майбутньому чеченці знову повстануть, а це неодмінно станеться, то потрібно їх уже зараз очорнити. Тому кадировців скрізь піарять, мовляв, вони скрізь вони воюють, що вони дуже жорсткі тощо. Відповідно бачачи це, люди в Україні починають ненавидіти чеченців. Це і є однією з їхніх цілей.
Друга мета — це тримати під страхом внутрішнє населення, тому що Кадиров і його загони — це своєрідне опудало, яке абсолютно штучно створене і не має під собою жодного підґрунтя. Це опудало Кремль використовує для залякування свого власного народу. Мовляв, якщо ви зробите щось не так, то прийде злий Кадиров і вас покарає тощо. А по суті справи насправді Кадиров - це звичайний нуль і всі його формування вони просто роздуті як мильна бульбашка. На жаль, багато хто цього не розуміє через відсутність розуміння нашої культури, звичаїв, менталітету, побуту. А ми це знаємо, і ми про це говоримо.
Прессекретар батальйону Шейха Мансура додає, що однією з головних причин нинішньої російської агресії проти України є ігнорування Заходом попередніх воєн, розв'язаних Кремлем:
Сьогоднішня війна в Україні — це продовження російської агресивної політики, яка мала місце в 90-ті роки, а потім і у 2000-ті на території Чечні, Кавказу, Сирії та Грузії. Природно, Путін виріс на крові чеченського народу. Весь його авторитет був побудований на війні в Чечні. У різний час це по-різному підносили, зокрема, як боротьбу проти тероризму та екстремізму. Захід тоді мовчав. Захід дозволив Путіну вирости. А сьогодні цей Путін, який виріс, стоїть на подвір'ї Заходу і погрожує йому «ядерною дубиною».
Це помилка і промах Заходу. Але, не все ще втрачено. Потрібно просто взяти сьогодні і визнати, що Росія сьогодні — це терористична країна і весь кремлівський режим, незалежно від того, хто там сидить, тому що раніше там при владі були ліберали на чолі з Єльциним. Це просто терористи, інакше їх ніяк не можна назвати. Тільки такою мовою з ними можна спілкуватися. Тільки визнавши їх агресорами, можна якось себе захистити.
Олександр Потіха