Країна путіна проголосила, що збирається розташувати в країні лукашенки ядерну зброю. Таке рішення керманичів з Мінська та Москви в Польщі сприйняли як спонуку до ще більшої згуртованості НАТО, насичення наймодернішою зброєю зокрема його східного флангу, та пришвидшення поставок зброї в Україну.
Редактор Польського радіо 24 Мірослав Сковрон на тему ядерних рішень путіна провів дабати на хвилях суспільного мовника.
– Тема, яка декого морозить від переляку, але я її сприймаю як шанс, – може, я дещо ненормальний, – отже, росія розташує ядерну зброю при кордоні з Польщею, почне її розміщати на території Білорусі. Це не великий сюрприз. Всі цього сподівалися. Проте, запитання лишаються. Деякі вважають, що блідий страх впаде на тих, хто приймає рішення, й, можливо, підтримка України стане меншою, а я сприймаю цю новину як шанс, бо путін з росіянами дали виправдання тому, щоб американці та НАТО виконали рішучий крок, не знаю, чи це буде «нуклеар шерінґ», тобто поширення зони захисту ядерною зброєю, чи відправлять якийсь корпус миру, щоб взяти під захист атомні електростанції в Україні, враховуючи невдале поводження росіян зі зброєю – отже, задуми можуть бути різні. Деякі аналітики казали, що те, що декілька місяців здавалося ідеями з місяця, тепер може стати дійсністю.
Публіцист Пйотр Ґжибовський – прихильник погляду, що ядерне рішення путіна стане шансом.
– На мою думку – це шанс. По-перше, ми не маємо впливу на рішення путіна. Отже, задумуючись про те, що він брав до уваги, приймаючи таке рішення, можна брати до уваги нещодавні пресові повідомлення про технічні можливості розташування ядерної зброї. Вони вже висміювали путіна. Відсутня інформація про те, що будь-яка інфраструктура підготована. Навіть, якщо врахуємо, що ця тактична ядерна зброя буде розташована на ракетних мобільних системах, чи з застосуванням літаків, то на підготовку всього треба часу. Гадаю, ми повинні скористатися тими заявами, й визнати їх нашим шансом. З невеликою посмішкою це скажу – Ми повинні цим скористатися як страшилкою на держави Заходу. Політики, яких я називаю пацифістами або сентименталістами, ще кілька місяців тому не відрізняли стволу від приклада рушниці – нині стають експертами. Заява путіна становить добрий момент скористатися аргументом необхідності посилення допомоги нам та Україні, звісно, щоб вона цю війну виграла. Нам необхідно вже не журитися словами путіна. путін мусить почати журитися нашими словами, учинками та намірами. Його заява – не нова. Здається, це вже третє або четверте повідомлення від путіна, який хоче або вжити, або перемістити тактичну ядерну зброю. Подібна до нашої була відповідь України. Українці подібно до нас коментують заяви путіна, тобто вимагають посилення згуртованості Заходу, ще більше зрозуміння, до чого здатний путін, якщо висловлює цього виду погрози. Він непередбачливий, божевільний. Отже, я пропоную скористатися його заявою як потужним знаряддям зміцнення своєї безпеки та підтримки України.
Професор Себастіан Ґаєвський із Центру імені Дашинського також визнає погляд, що Польща та Україна повинні скористатися моментом безвідповідальних заяв путіна, але водночас вказав, що суспільства далі на Захід більш схильні до того, щоб піддаватися пропаганді путіна.
– Пан редактор представив польську перспективу та польську чутливість. З нашого погляду рішення про розташування ядерної зброї на території Білорусі повинно спонукати Захід, НАТО, наших союзників ще більш закріплювати східний фланг НАТО, серйозніше ставитися до погроз владіміра путіна, міцніше підтримувати українців у війні з росією. Проте я маю враження, що таке споглядання на заяву путіна становить результат нашої чутливості. Звісно, те, що путін зараз здійснює в Білорусі, має якийсь вимір військовий, але радше ми згідні, що найближчим часом він її не застосує, нам це не загрожує. На мою думку, такі рішення мають вдарити по чутливості західноєвропейських суспільств, які дуже залякані застосуванням ядерної зброї, ядерною війною. Навіть якщо це тактична ядерна зброя, якщо раціональна оцінка каже, що немає більших шансів на її застосування найближчим часом, то однак люди входять у визначену систему асоціацій, яким західні cуспільства схильні піддаватися. На мою думку, йдеться про те, щоб у суспільствах в державах на захід від Польщі знов почало спрацьовувати мислення: ну, бачите, до чого ця війна веде, вона призведе до ядерної війни, покиньмо це все. Звісно, файно підтримувати Україну, але це може завершитися великою драмою – отже, може, треба це відпустити. Я так на це споглядаю. Я навіть переконаний, що цього роду голоси на Заході будуть звучати – росія здатна їх поширювати.
Професор Себастіан Ґаєвський вважає, що не можна легковажити ефективності пропаганди путіна, зокрема серед західних суспільств.
– Я гадаю, не треба цього фактора легковажити. Наша чутливість на дії росії виявилася правильною, але серед більших країн Європейської Унії становить виняток. На мою думку, росія постійно веде пошуки таких рішень, точок кріплення, які дебати про війну зможуть спрямувати в інший напрямок.
Публіцист Пйотр Ґжибовський доказав, насільки помилкове мислення західних суспільств.
– Я сказав це не без причини, що маємо справу на Заході з великою групою пацифістів та сентименталістів. Саме цей пасифізм, чи сентименталізм в другому, чи в третьому поколінні – які сунуть у голови, спричинює нерозуміння дійсності. Для порівнянь наведу приклад. Мешканці Франції, чи Німеччини, будуть журитися, чи тактична ядерна зброя буде в Білорусі, але не журяться, що ядерні балістичні ракети розташовані на підводних російських човнах – може, двісті миль від Лондона, або, може, триста у прямій лінії від Парижа. Кажу це для роз’яснення. Вони набагато ближче своїх кордонів мають, чи можуть мати, російську ядерну зброю, ніж російську тактичну ядерну зброю розташовану в Білорусі.
Публіцист видання «Gazeta Polska» Яцек Лізінєвич переконаний, що після чергових погроз путіна, Польща повинна стати ще більш активною задля захисту своїх інтересів у галузі безпеки.
– Ми особливого впливу на те, що думатимуть західні суспільства не маємо, але можемо якось скористатися теперішнім становищем до того, щоб відстоювати польський інтерес. Гадаю, це черговий аргумент задля розвитку програми «нуклеар шерінґ», тобто поширення зони захисту ядерною парасолькою НАТО території Польщі, про який нещодавно згадував президент Анджей Дуда. росіяни кидають у наші руки аргумент й треба цим скористатися. Хтозна, може, це добрий момент на те, щоб цю дискусію продовжувати й задуматися, щоб також ми, на нашій території мали ядерну зброю та відповідні ракети. Я вважаю, що теперішнім становищем треба скористатися й ще більш зміцнити Польщу у військовій сфері, ще більш бити в барабани по всьому світу й отримати ще більшу військову допомогу. Й, не треба задумуватися, чи французи або німці лякаються, або чи будуть намагатися відмовитися від допомоги Україні. Адже німці так діють вже рік. Вони виконують один крок вперед й два назад, перш за все стоять в місці. Мета німців – обманути весь світ, що найбільше допомагають Україні. На жаль, не розраховую на зміни у цьому плані. Ми вже звикли, що Західна Європа більш займається, наприклад, програмою «Природа 2000», змаганням з двигунами внутрішнього згоряння, ніж питаннями безпеки.
План путіна залякати вільний світ ядерною зброєю може провалитися. До повномасштабного вторгення він був переконаний, що Захід не допомагатиме Україні, а Польща та Литва будуть надто слабкі на велику допомогу Україні. Рік після початку повномасштабного вторгнення всі бачимо, наскільки рашисти помилилися у своїх обрахунках.
Андрій Рибалт