Введена Варшавою заборона з 19 квітня імпорту до Польщі українського зерна та доброго десятка інших видів продовольства з України викликала жваву реакцію українських фермерів та влади. Найбільше їх занепокоїла запроваджена Польщею блокада транзиту української сільгосппродукції. Як відреагували на ці заходи у Києві — у репортажі нашого кореспондента.
Від пшениці до меду — таким став діапазон українських видів продовольства, заборонених від 19 квітня до ввезення до Польщу чи транзиту через її територію. Про це стало відомо в неділю, 16 квітня з додатку до ухвали польського уряду. Проте насправді транзит українського продовольства через польсько-український кордон був фактично зупинений задовго до офіційного рішення Варшави, — повідомив керівник департаменту міжнародного трейдингу агропродукції компанії «Агросем» Денис Мараренко:
— Нині стоять усі зерновози: і автомобілі, і вагони. Вони вже не перший день стоять. Не тільки після цього рішення. Вони вже стоять кілька тижнів. Тривалість фітосанітарного контролю, який провадить Польща, раніше забирала для цілого поїзда 4 години. А сьогодні це триває 4 дні, а то й більше. Тобто, все робиться для того, щоб відбити бажання в експортерів ввезти свій вантаж через західні кордони. Тому що виникають додаткові витрати, злітають контракти, оскільки ніхто не розраховує на те, що так довго триватиме фітосанітарний контроль. Наразі в нас понад 200 вагонів застрягли і не можуть перетнути кордон.
Що ж спричинилося до такого розвитку подій? Аналітик київського «Центру досліджень продовольства» Павло Мартишев, як і більшість інших фахівців з агрополітики, бачить одразу три причини, що спровокували торгівельний удар Польщі по українському зерновому експорту:
—Світова ціна на зерно знизилася через те, що пішов морський експорт з України, і через зростання оптимізму щодо виробництва зерна в подальшому. Другий фактор — Польща зібрала чималий урожай зерна у 2022 році, але польські фермери притримували його, сподіваючись, що ціни продовжать зростати. Але ціни, навпаки, впали. Через це різниця між польськими цінами та низькими світовими цінами зросла. І третій чинник — це те, що восени очікуються вибори до польського Сейму, а фермери становлять значну частину виборців правлячої партії. Фермери усвідомили, що вони можуть маніпулювати урядом й спробувати захистити внутрішній ринок від українського зерна.
Український уряд вжив термінових заходів щодо порятунку ситуації, негайно розпочавши переговори з польською стороною. Обурення польських фермерів загрожувало офіційному візиту президента України Володимира Зеленського до Варшави ще 5 квітня. Але тоді сторонам вдалося загладити протиріччя. Та цього виявилося замало для вирішення проблеми, визнав міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський:
— Ми дуже шкодуємо про таке рішення, ми розуміємо, що був з'їзд селян Польщі, ми розуміємо, що польським фермерам важко, ми знаємо, що і хто є причиною цього. Але очевидно, що кожна людина у світі знає, що зараз найважче українським фермерам. Тому ми сподіваємося на конструктив у переговорах та сподіваємося досягти згоди з урахуванням наших нинішніх близьких відносин. Останнім часом до 10 відсотків всього, що вивозилося з України, йшло через Польщу. Цей маршрут дуже важливий тому, що він відкриває доступ до балтійських портів та портів Голландії та Німеччини. За рахунок спрощення транзиту ми маємо тут збільшити його обсяги, і з цього питання немає дискусій. Сподіваюся, що польська сторона це підтверджує, як і підтверджувала до сьогодні.
За три дні після рішення уряду Польщі про тотальну заборону на ввезення української сільгосппродукції Україна і Польща домовилися про поновлення транзиту української агропродукції в ніч проти 21 квітня. Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс заявив, що «Польща вдалася до заборони імпорту української агропродукції, щоб підштовхнути ЄС до надання додаткових субсидій польським фермерам». А перша віцепрем’єрка України Юлія Свириденко назвала першопричиною проблем з українським експортом продовольства російську агресію. «Ми зробимо все, щоб Росія не скористалася із ситуації», — заявила вона.
Наприкінці березня з ініціативи польської сторони до Єврокомісії звернулися ще й Угорщина, Румунія, Болгарія та Словаччина. Вони вимагали від Брюсселю відреагувати на проблеми через експорт українського зерна. Зрештою, вже за кілька місяців ця проблема зникне сама собою, вважає Павло Мартишев:
—Коли запрацювали порти, переходи на західних кордонах і порти на річці Дунай, ми досягли довоєнних обсягів експорту. А потім російська сторона в Босфорі стала сповільнювати зернові шляхи. Кожен елемент для нас важливий — і порти, і західні кордони, і річка Дунай. Якщо один з елементів випадає, це призводить до зростання цін всередині країни і до серйозних проблем для наших партнерів. Слід враховувати, що зараз існує конфлікт між членами ЄС щодо виробництва сільгосппродукції. Ми здебільшого експортуємо в ЄС кукурудзу, а пшеницю експортуємо на інші ринки. Ми тут не є конкурентами ЄС, Україна радше доповнює Євросоюз, ніж конкурує з ним. Якщо говорити про наш врожай, то його оцінки песимістичні через війну. Мінагрополітики говорить про 60 мільйонів тон, бізнес каже про 50 мільйонів тон. Це означає що ми будемо вирощувати більше олійних культур переробляти їх на шрот. Крім того, відновлюється експорт через порти. Це через те, що китайці зайшли купувати наш кукурудзу великими суднами.
Навіть невелика кількість морських зерновозів зможе перевозити достатньо зерна, щоби це поступово призвело до вирівнювання ситуації на західних кордонах, — вважає Мартишев.
Офіційні особи та польські політики і раніше неодноразово наголошували на тому, що захист від українського продовольства не спрямований проти співпраці з Україною в оборонній та політичній сфері. Натомість Росія завжди прагнула посварити Україну з Польщею та іншими центральноєвропейськими сусідами. А наразі вона всіляко затягує інспекції суден, що вивозять українське збіжжя через Чорне море і Босфор й торпедує морський шлях експорту українського зерна морським зерновим коридором через обмеження його роботи до середини травня. Це робиться зі сподівань на зміну позиції Туреччини після президентських виборів у цій країні 14 травня.
Блокування транзиту української аграрної продукції було великою політичною помилкою польського уряду, яка підважувала щирість декларації Польщі з підтримки України й тих цінностей, що їх зараз захищає українське суспільство. Так оцінив торгівельний конфлікт експерт об'єднання інтелектуалів, експертів та громадських активістів з розробки стратегічного бачення України «Несторівської групи» Євген Глібовицький. Він схвалив швидке виправлення цієї помилки «до того, як вона пустила метастази недовіри й актуалізації старих образ». На думку Глібовицького, ця криза унаочнила перелік невиконаних домашніх завдань з польського та українського боку.
Олександр Савицький