Ще до початку роботи Державної комісії, що вивчатиме впливи росії на внутрішню безпеку Польщі в 2007-2022 роках, резонансні коробки пропаганди рашистів у Польщі, Європі та США зчинили крик, буцімто над Віслою намагаються знищити демократію. Тимчасом, як пишуть слухачі Української служби Польського радіо, вони з пошаною ставляться до рішення президента Анджея Дуди підписати закон про згадану комісію.
Нашим слухачам ще більш цікаво буде спостерігати за з’ясовуванням органом дерашизації члена НАТО питань безпеки України, зокрема в ході повномасштабної агресії рашистів. Журналістка Польського радіо – Катажина Ґуйська-Гейке звернула увагу на дуже вагому тему з точки зору безпеки України й Польщі, яку, напевно, вивчатимуть експерти обрані польським парламентом:
– Одним із запитань, на які намагатиметься відповісти комісія, що вивчатиме російські впливи, стане візит пана прем’єра Дональда Туска до Москви. Знаємо, що тоді, під час переговорів між польською делегацією та делегацією рф, путін мав запропонувати – це були перші слова до польської делегації – розподіл України. Розподіл України, тобто нашу участь у війні – треба це ясно назвати: нашу участь у розподілі України. У жоден інший спосіб цей розподіл не міг відбутися. Звісно, в контексті теперішніх подій пропонова путіна має особливе значення. Проте, як це розуміти, що ми надалі не знаємо: по-перше – чи такі слова прозвучали, по-друге – точно, як вони звучали, не знаємо, яка була відповідь польського прем’єра, бо польський тодішній прем’єр на цю тему мовчить, зате ексміністр закордонних справ, пан Радослав Сікорський, представляє різні суперечливі варіанти події. Один раз каже, що не пам’ятає, іншим разом, що був і чув, опісля у своїй книжці напише, що така пропозиція прозвучала, на пресконференції каже, що це був дотеп. Питання абсолютно основне, а ми не здатні отримати відповідь.
З’ясувати питання пропозиції путіна, що мала прозвучати під час переговорів Туск-Сікорський-путін у Москві, Катажина Ґуйська-Гейке попросила найбільш досвідченого польського політика у боротьбі з російською агентурою, спікера-сеньйора (почесного спікера) – Антоні Мацєревича:
– Ні, гадаю, ми здатні отримати навіть не стільки відповідь, що знання. Існує документ, який – так би мовити – готують до оприлюднення, а він вміщає звіт на цю тему, йдеться про документ уряду.
Редакторка Польського радіо Катажина Ґуйська-Гейке звернула увагу, що ексочільник МЗС Радослав Сікорський неоднозначно висловлюється про згаданий документ:
– З цим документом також проблема, бо також пан Сікорський різні варіанти подає на тему цього документа.
Відповідь міністра Мацєревича:
– Перш за все я хочу, щоб Ви почули однозначну оцінку такого становища. Пан Сікорський – тоді міністр закордонних справ, який брав участь у переговорах з російською стороною, саме він як перший під час пресової конференції заявив, що таку пропонову висунула російська сторона й, що пан, тодішній прем’єр Дональд Туск не відмовив, не опротестував, не виступив проти такої пропозиції. Така була позиція Радослава Сікорського. Отже, факт, що він тепер викручується на різні сторони, хитрує – це вже, так би мовити – його особисті дії. Поза сумнівом – він це сказав, й поза сумнівом – існує державна записка, яка описує, що тоді насправді відбулося. Звісно, слухання осіб – учасників переговорів вагоме. Саме тому комісія необхідна, щоб цю справу з подробицями з’ясувати. Тому, що такі переговори та таке евентуальне рішення для Польщі як народу, для Польщі як держави, несло б із собою величезні наслідки. Треба усвідомити наступне, якщо ці люди насправді розглядали таку можливість, то це зрада не лише польського народу, але це є зрада безпеки цілого Заходу.
Внаслідок великої метушні серед деяких публіцистів та політиків, як в Польщі, так й за кордоном, після проголошення рішення президента, в людей нечистої совісті, якщо йдеться про лобіювання інтересів агентури «рускава міра», збереглася невеличка надія, що комісія не почне роботи.
Журналістка Польського радіо Катажина Ґуйська-Гейке:
– Чи може бути затверджений склад комісії. Закон ухвалено, пан президент Анджей Дуда його підписав, але тепер Сейм муситиме затвердити склад комісії, й чи буде парламентська більшість до цього?
Відповідь спікера-сеньйора – Антоні Мацєревича:
– Я переконаний, що так, бо важко мені собі уявити, що знайдуться депутати, як діятимуть проти того, щоб не викрито обсягу роботи аґентури та загрози суверенітету і безпеки держави. Ця комісія має основне значення для безпеки Польщі. Всі депутати мусять це усвідомлювати, всі поляки мусять дуже точно ідентифікувати, хто підтримує комісію, мета якої гарантувати безпеку Польщі, а хто намагатиметься її діяльність вчинити неможливою. Тому я впевнений, що склад комісії буде затверджений.
Повномасштабна агресія рашистів триває вже понад рік. Нині вже сумнівів немає, за її втілення відповідальність несуть також політики Заходу, які були авторами т.зв. перезавантаження з росією. Професор Славомір Ценцкєвич, автор ряду книг про впливи КГБ й ФСБ у Польщі, в програмі суспiльного телебачення TVP, наступними словами роз’яснив процес перезавантаження на польській політичній сцені впродовж кільканадцяти років, а головну роль у ньому виконував тодішній прем’єр Дональд Туск:
– Якщо говорити мовою Дональда Туска, Радослава Сікорського та декількох інших «філософів» з тодішнього Міністерства закордонних справ – це нова філософія польсько-російських відносин. Можна також сказати словами Павела Коваля – нині депутата Громадянської платформи, що це порівняння з польською політикою щодо Сходу, щодо росії, яку ведено до 2007 року, й перелаштування її на зовсім інші, революційні рейки, споглядаючи, скажімо з 1990 року, попри неоднозначну постать тодішнього міністра Скубішевського, але навіть він заявляв про західний напрямок польської політики, аж по рік 2007, коли чуємо славнозвісні слова Дональда Туска у програмній промові його уряду, що ми будемо: «Будувати відносини з росією, такою, якою вона є». Туск відразу починає від, в лапках, «консультацій» з рф у справі системи протирактеної оборони, що насправді призводить до того, що Польща стає противником американської концепції захисту повітряного простору.
Експерти усвідомлюють, що Москва зробить все можливе з метою спричинити параліч роботи Комісії з питань дерашизації, або знешкодити результати її роботи. Про можливі тверді провокації на території Польщі згадав у дебатах на Польському радіо 24 редактор Станіслав Янецький:
– У зв’язку з російським контекстом та виборами в Польщі, чи нам не загрожують події, що відбулися в Іспанії 11 березня 2004 року. Там, після ряду вибухів, атак на поїзди, в яких загинуло 191 осіб, а майже 2000 поранено, змінилася політична сцена й Хозе Луїз Сапатеро виграв вибори, а до терактів в нього шанси на перемогу були невеликими. Чи ми не повинні побоюватися спроби спричинити подібні події в Польщі, чи робота комісії з питань вивчення російських впливів може дозволити нам стати більш чутливими до таких ризиків.
Експерт-міжнародник Аґатон Козінський не виключає таких подій:
– Не можна цього виключити. Події в Переводові, події з ракетою неподалік міста Бидґощ показують, що Польща сприйнятлива до таких імпульсів, коли дрова рубають, летять стружки, коли йде війна, всього можна сподіватися. Ми повинні бути готові до найгіршого.
На думку головного редактора тижневика «Gazeta Polska» Томаша Сакєвича, в епоху вмирання росії все можливе:
– Повністю забезпечити все неможливо. Росія нині – імперія, що вмирає. Завжди той, хто атакує, вирішує куди нанести удар, а російське лобі в Польщі, його агентура, та люди від нього залежні, свідомі, що можуть пірнути під воду разом з росією. Відтак, вони також можуть бути більш рішучими у своїх діях, більш ніж у час миру. Отже, треба бути готовим до різних найгірших сценаріїв, й зберегти до них імунітет.
Якщо Державна комісія з питань дерашизації проявить ефективну роботу, результати її досліджень можуть стати дуже вагомими також для безпеки України. Хто впливатиме на хід подій в Польщі, матиме величезне значення для перемоги України. Якщо в країні, що стала найбільшим хабом допомоги Україні, російська агентура не буде знищена, тиск на Україну – якнайшвидше сісти за стіл переговорів з терористами, про що згадав пан Олексій Данілов, – посилюватиметься.
Андрій Рибалт