Після терористичного акту росіян на Каховській ГЕС та попередження президента Володимира Зеленського про підготовку путіним терористичного акту на Запорізькій атомній електростанції, польські експерти обізнані із реаліями війни стали попереджати, що становище за східним кордоном Польщі погіршується, а кінця російської агресії не видно. Саме тому влада у Варшаві вирішила переформувати кабінет міністрів прем’єра Матеуша Моравєцького й призначила на посаду, як єдиного віцепрем’єра, Ярослава Качинського. Зміни в уряді відбулися до т.зв. заколоту Пріґожіна в росії. Деякі польські експерти не виключають, що дії Пріґожіна були пропагандивною п’єсою трьох злочинців – путіна, Лукашенки та Пріґожіна – з метою підготовки сатрапів останнього до посиленя тиску на білорусько-український та білорусько-польський кордон.
Восени в Польщі проходитимуть парламентські вибори. Політики та експерти не сумніваються, служби путіна намагатимуться вплинути на виборчий процес.
Прем’єр Моравєцький, президент Анджей Дуда, а також сам новопризначений віцепрем’єр не приховували, що підставу таких рішень становить необхідність зміцнення сектора безпеки у виконавчій гілці влади.
Президент Анджей Дуда під час врочистого призначення Ярослава Качинського прем’єром нагадав, що питання безпеки залишається абсолютним пріоритетом держави.
– У зверненні на новий рік я сказав, що цей рік – рік 2023, який саме тоді починався, буде роком, який проходитиме під знаком безпеки, що безпека стане основним гаслом. Мабуть, ніхто з Вас не сумнівається, споглядаючи на події навкруг нас, на розвиток міжнародного становища, що безпека залишається пріоритетом і надалі так буде, щонайменше до кінця цього року. Йдеться про безпеку в багатьох вимірах. З одного боку – йдеться про безпеку, коли споглядаємо на становище поза межами нашої держави та на те, що на нас ззовні впливає, прямо й наявно, але також часто впливає на нас не наявним способом, й водночас проявляється у способі функціонування нашої держави, зокрема цього року це вагоме. Отже, йдеться про зміцнення сектора безпеки в роботі уряду. Тому рішення про повернення до уряду на посаду віцепрем’єра Ярослава Качинського. На мою думку як президента Республіки Польща – таке рішення абсолютно обґрунтоване й необхідне.
Президент Анджей Дуда звернув увагу, що напруга на міжнародній арені зростає з приводу подальшого зростання агресії росії.
– Я сказав, що цей рік є роком безпеки. Перед нами весь ряд викликів, пов’язаних з безпекою. Ми мусимо діяти так, щоб будувати цю безпеку. Не буду приховувати – час виборчої кампанії, це також час, коли мусимо особливо наглядати за безпекою Республіки Польща. Для нікого з Вас, як досвідчених політиків, на щодень заангажованих у постійний аналіз міжнародного становища, не секрет, що одна з всесвітніх суперпотуг, розташована зовсім недалеко від нас, напевно, щонайменше декілька разів впродовж останіх років, принаймні намагалася втрутитися у виборчі процеси на цілому світі, навіть також на території інших суперпотуг. Повідомляють про це масмедіа з різних країн. Мабуть, ніхто з нас не сумнівається, що такі спроби втручання з цього боку можуть відбутися впродовж найближчих місяців також у нас, дуже різними способами. Наша внутрішня безпека, також безпека нашої демократії, захист перед спробами спотворити виборчі процеси, спроби впливати на виборчу кампанію, на долю виборів становить реальну небезпеку. Тому – необхідність посилити дії уряду, всіх гілок влади у сфері безпеки.
Президент Дуда не сумнівається у продовжені агресивних планів росії.
– Наголошую на цьому настільки міцно тому, що ми працювали у сфері безпеки Республіки Польща відразу після агресії росії на Україну дуже наполегливо. Ми працювали ефективно, на результат держави. Я переконаний, що ми спроможні не менш ефективно працювати найближчим часом. Прошу зокрема пана міністра Маріуша Камінського ще більш особливо звернути увагу шефам служб, над якими він виконує нагляд, щоб Польща в сфері їхньої діяльності була ще більш обачною. Пан прем’єр Качинський, безперечно, закріплюватиме особливий надзір. Гадаю, час, у який живемо, вимагає якнайліпшого співробітництва державних органів Польщі. Державна влада це не лише уряд, Сейм та Сенат, це також президент. Співробітництво можна влаштувати дуже добре й воно тоді стає дуже ефективним для Польщі. Ми та наші земляки про це переконалися впродовж останніх років неодноразово, коли ми відзначали чергові успіхи на міжнародній арені, наприклад, першим успіхом був саміт НАТО у Варшаві у 2016 році, коли внаслідок наших спільних дій на міжнародній арені, переговорів із союзниками, ухвалено рішення про присутність військ союзників НАТО, розташування їх на території східного флангу НАТО, також на території Польщі. Маємо нині війська НАТО в Польщі, в державах Балтії, маємо присутність американських військ, а це в очевидний й однозначний спосіб закріплює нині безпеку Республіки Польща. Тих успіхів було дуже багато.
Новий й водночас старий віцепрем’єр, відповідальний за сектор безпеки, – Ярослав Качинський, після повернення до уряду, в інтерв’ю для суспільного мовника TVP INFO, підкреслив, що пріоритетом лишається продовження двох процесів – нарощення потуги Польської армії та допомога у всіх сферах Україні.
– Коли над Європою стало хмарно, я прийняв рішення, що треба однозначно збільшити витрати на політику озброєнь й почати побудову потужних збройних сил. Я вирішив втілити проєкт у життя. Маю можливості у будь-який момент увійти до уряду. Ми раніше заснували Комітет з питань безпеки, й він цим займався – результати добрі. Процес зміцнення військового Польщі постійно триває. Постійно продовжується також інший процес – підтримки України в різних галузях, починаючи від гуманітарної допомоги, а закінчуючи на військовій допомозі. По дорозі є ще дипломатична допомога. Ми тут робимо все, що можливе. Якщо я згадав про гуманітарне питання, то ми це насамперед робимо на території Польщі, тобто приймаємо велику кількість біженців, але діємо також на території України.
Публіцист Томаш Сакєвич, коментуючи на телеканалі ТVP INFO рішення Ярослава Качинського повернутися до уряду, звернув увагу, що війна за східним кордоном Польщі загострюється.
– Ярослав Качинський повертається до уряду, коли міжнародне становище стає ще гострішим. Спалах війни насправді спричинив те, що Європа опинилася на краю великого конфлікту не лише в Україні, але також з варіантом його поширення. Найгірший сценарій не відбувся. Свою роль тут виконала підготовка Заходу, підготовка Польщі та держав, що межують з росією, це спонукало росію до задуми, що навіть у формі великої провокації не повинна поширювати цього конфлікту, хоча з такими меншими провокаціями ми мали справу. Нині ядерна зброя розташовується в Білорусі. Віцепрем’єр білоруського уряду в екзилі Павел Латушка повідомив, що може відбутися провокація за участю Лукашенки, від якої путін намагатиметься відмежуватися. Це дуже небезпечні процеси. Поки що це стосується України. Вже підірвали гідроелекстростанцію в Новій Каховці. Використання цього виду стихії визнається зброєю масового знищення. Отже, ця війна загострюється, не треба нам самообману. Потрібний сильний уряд, потрібні люди, готові приймати крайні рішення на випадок загрози, не витрачати час на зайві дискусії.
Зміни в уряді відбулися до т. зв. заколоту Пріґожіна. Не можна виключити, що польські спецслужби отримали, наприклад, від українських партнерів повідомилення, що путін з Пріґожіном готують якийсь проект з метою посилити тиск на польсько-білоруський та білорусько-український кордон.
Вже після одного з актів п’єси путін-Пріґожін, польський генерал Лєон Коморніцький, ексзаступник шефа Штабу Польської армії, в ефірі Польського радіо 24 підкреслив, що дії Пріґожіна були під контролем путіна.
– На мою думку, від початку ці дії – операція Пріґожіна – була під контролем путіна, й була також елементом тиску, розмінною монетою у переговорах з Лукашенкою, який, на мою думку, не погоджувався на те, щоб Пріґожін з його армією опинився на території Білорусі, бо саме там путін бачить для групи Ваґнера – адже армія білоруська та Лукашенка не поспішають на війну в Україні – роль спонукати Білорусь виконати його сподівання щодо Мінська. путін сподівався на згоду Лукашенки. На мою думку, Лукашенка не хотів цього виконати, але становище внаслідок операції Ваґнера під контролем путіна змусило Лукашенку прийняти вимоги путіна. Я можу обґрунтувати тезис, що операція Прігожіна була під контролем путіна. Починаючи від стану бойової готовності на території України, він мав час, відпочив, доустаткувався, й очікував на черговий контракт, а той контракт мав отримати в Білорусі. Не отримував цього контракту, був невдоволений. Ухвалено рішення перемістити його на територію росії, й далі продовжувати преговори, але саме під натиском, який не мав права вийти поза межі контролю. Всі дії буцімто проти Пріґожіна були ілюзорними, удаваними. Військо не перейшло на бік Пріґожіна, попри сподівання деяких коментаторів, погляньте, як відбувався рейд на Москву, показували якісь одиночні машини, які кволі барикади. Продовжувалися переговори, весь час давили на Лукашенку й досягли мети. Своє отримали і путін, і Пріґожін. Треба все бачити в контексті війни, яка продовжується. Переміщення Пріґожіна на територію Білорусі становить серйозну загрозу для України, її північно-західного флангу, уздовж кордону з Білоруссю. Підрозділи Ваґнера підготовані вести бойові дії в такому ландшафті, не на відкритих степових просторах, це безоглядні зеки. Їх 25 тисяч, їх будуть підкріплювати весь час.
Польща готується до чергових агресивних операцій служб путіна та Пріґожіна. Трикутник путін-Лукашенка-Пріґожін намагатиметься вплинути на виборчий процес в Польщі. Москва бажає повернення до влади у Варшаві людей, що в ході свого правління доказали вже підкореність своїх рішень інтересам Москви. Досить згадати, що відомий вже слухачам Української служби Польського радіо фільм «Перезавантаження» [Reset], у останній – ІІІ серії доказав, що саме Дональд Туск та Радослав Сікорський, за наказом путіна, призвели до припинення американського плану розташування у Польщі Системи протиракетної оборони, системи, яка задовго до повномасштабного вторгення захищала б також від російських ракет українське небо.
Андрій Рибалт
