14 серія документальної стрічки «Перезавантаження» розповідає про історію співробітництва польських спецслужб у час правління кабміну Дональда Туска зі спецслужбами рашистів, зокрема фсб. Співавтор фільму «Перезавантаження» Міхал Рахонь роздобув навіть копію угоди між польською Службою військової контррозвідки [SKW] та російською фсб. На підписання угоди написаної експертами фсб згоду дали — від імені Польщі — Дональд Туск, а від імені рф — владімір путін. Договір підписано 11 вересня 2013 року — напередодні української Революції Гідності.
Автори фільму «Перезавантаження» — Міхал Рахонь та Славомір Ценцкєвич — переконані, що згода Дональда Туска на підписання такого документа була зрадою не лише Польщі, але також союзників з НАТО. В інтерв’ю суспільному мовнику TVP INFO ред. Рахонь наголосив:
— Основне питання — угоду підписано вже тоді, коли насправді співробітництво відбувалося. Факт, що зустрічей з російськими спецслужбами було дуже багато, що польська держава, по суті, не здатна встановити, скільки докладно було таких зустрічей, якщо держава не спроможна встановити точну кількість зустрічей, то не здатна встановити, які інформації в ході цих зустрічей були передані. Все це дуже вагомі питання. Я надіюся, що їх вивчає прокуратура — адже розслідування триває. Але ж основним питанням залишається зміст договору, чи угоди у порівнянні до Трактату НАТО. Принципове питання для нашої безпеки, тобто Пакт НАТО, передбачає у статті восьмій, що не можна підписувати жодних угод, що суперечать Трактатові НАТО. Договір, про який мова у фільмі — угода між фсб та польською Службою військової контррозвідки [SKW] — прямо суперечить Пактові Північноатлантичного Альянсу. Вона зобов’язує Польщу передавати інформації росії — державі, яка на той час проводила вишколи стосовно ядерних ударів на столицю Польщі — на Варшаву. Відповідно до угоди, Польща несе обов’язок повідомляти росіян про будь-які розвідувальні загрози, направлені проти росії, про які ми могли б дізнатися — звідки? Саме звідси, що ми – члени НАТО. Процесор Ценцкєвич у фільмі прямо назвав це зрадою. Не можна цього назвати іншими словами, це зрада інтересів польської держави, інтересів нашої безпеки — саме з цього приводу.
Проф. Ценцкєвич обґрунтував в етері суспільного мовника, TVP, чому угоду з фсб, підписану за згодою тодішнього прем’єра Дональда Туска, необхідно назвати зрадою:
— Слів про зраду я не висловив під впливом емоцій. Емоції у мене були, коли, ще як стисло таємний документ, я багато місяців тому прочитав цей договір. Тоді були емоції, я не міг спати, — пам’ятаю. З приводу статті 2-ої, зокрема пункту б, де записано, що обидві держави співрацюватимуть проти всіх третіх держав, які вестимуть розвідувально-підривну діяльність проти росії, а це напряму суперечить статті 8-ій Вашингтонського трактату, й справді я визнаю це зрадою. На це ніколи польська контррозвідка не повинна погодитися. Крім цього, не знаємо, про що польська контррозвідка вела переговори з росіянами, контррозвідка також засекретила вказану угоду. Хочу наголосити, що угоду укладено не лише з відділом контррозвідки фсб, але з цілим фсб — це намагалися засекретити. Згоду Дональда Туска на наладнання співробітництва також намагалися засекретити. Дуже важко було знайти документ із підписом Дональда Туска. Маємо справу з дивовижним фактом. Вважаю цей аспект найвагомішим — чому? Навіть, якщо в когось виринула ідіотська концепція зовнішньої політики – як у Радослава Сікорського з Дональдом Туском — й вважає, що треба враховувати росію в стратегічних концепціях Польщі та Європейської Унії, що росії треба дозволити сісти за стіл та в якомусь сесні з нею обговорити найвагоміші справи щодо архітектури безпеки, кажу — навіть, якщо в когось настільки дебільний задум на політику — то принцип, а він насамперед береться із альянсу Польщі з НАТО, присутності в Альянсі — становить, що контррозвідувальна служба забезпечує цю дебільну політику, яка зводиться до відкритості на росіян. Контррозвідка має подбати, щоб не пройти межі. Ми маємо справу зі становищем, де служба, завданням якої є вести контррозвідувальний захист навіть для настільки дурної політики — сама ангажується в перезавантаження з росією та підписує зрадницьку угоду, яка каже про те, що будемо співробітничати з росіянами щодо третіх країн, які ведуть проти російської федерації операційні дії. Й у цій угоді ще написано, що інформації передаватимемо за відсутності будь-яких державних записок, щоб не залишити жодних слідів.
Згода Д. Туска на угоду з фсб — скріншот «Перезавантаження», Андрій Рибалт
Редактор Рахонь однозначно вказав, що угода команди Дональда Туска з фсб була зрадою потужних союзників в НАТО Польщі:
— Варто прямо сказати, які держави ведуть розвідувальну діяльність проти росії? Варто, щоб наші глядачі почули та зрозуміли. Загальновідомо, що це США, Велика Британія. Ці держави — наші основні союзники. Таких держав набагато більше, але також вищевказані, а це означає, що ми внаслідок згаданої угоди були зобов’язані до наступного — якщо дізнаємося чого-небудь про розвідувальну діяльність США, або Великої Британії проти росії, то мусимо це гарно, в зубах занести якомусь росіяну-ефесбешнику Юзвікову, — це неймовірно.
Елементом підготовки наступу російської агентури на Польщу було підписання Радославом Сікорський та Серґєєм Лавровом, у грудні 2011 року в Москві, договору про т. зв. малий прикордонний рух в сусідніх до Крулєвєцької області регіонах Польщі. Радослав Сікорський в Москві казав наступне:
— Практичний вимір договору буде ось такий — мільйон громадян росії вперше зможе подорожувати за відстуності віз до частини Європейської Унії.
Зате соратник путіна, Лавров, у момент підписання договору казав вже про винятковість такого рішення:
— Скасування віз — для нас мета виняткового значення.
Ред. Рахонь наголосив, що у час кабміну Дональда Туска ніхто з чиновників не смів навіть згадати про загрози безвізового режиму з рашистами:
— Запровадження безвізового режиму з росією тодішня влада представляла як великий успіх. Однак такий режим перетину кордону спричинив загрози, про які ніхто з влади не хотів тоді вголос казати.
Проф. Ценцкєвич знайшов докази бажання тодішнього шефа фсб — Нікалая Патрушева, поширити безвізовий режим на більшу територію Польщі:
— В ході одних переговорів, Патрушев каже до генерала Козєя, тоді вже як шефа Бюро національної безпеки, тобто після 2010 року, що варто було б концепцію безвізового режиму поширити також на Західнопоморське воєводство, тобто всю північну Польщу. Можна прямо сказати, що в такий спосіб Республіка Польща відкривається на всі загрози, пов’язані насправді з неконтрольованим потоком росіян, які заходять у Шенгенську зону, виконують тут різні завдання, вивчають й збирають величезний масштаб даних про критичну інфраструктуру. Масштаб хвилі міграції росіян — кількадесят тисяч людей, яких ніхто вже не контролює з приводу дуже ліберальної політики, за таких масштабів ніхто вже не здатний перевіряти цих людей. Польське консульство в місті Крулєвєц вже не може перевірити, хто подає клопотання за візою.
Проф. Ценцкєвич доказав, що рішення прем’єра Дональда Туска дали по суті необмежені можливості про ведення операцій фсб на території Польщі. Дональд Туск захищав своє рішення навіть після атаки рашистів на український Крим. Туск боявся навіть назвати атаки рашистів на українську територією — визнаною міжнародним законом — агресією, чи окупацією:
— Малий прикордонний рух не загрожений. Й ніхто мене не переконає, що великі події, й великі конфлікти між росією та Україною, конфлікт за Крим, зміг би вплинути на наше рішення про відкриття малого прикордонного руху.
Отже — Дональд Туск продовжив необмежені можливості операцій фсб та ґру в Польщі навіть вже на початку агресії росії в Україні.
Ред. Рахонь у фільмі «Перезавантаження» нагадав виклик до прокуратори Дональда Туска, серед іншого, з приводу таємного співробітництва служб — з польського боку підлеглих Тускові, а з російського — путіну:
— 19 квітня 2017 року до Військової прокуратури у Варшаві викликали Дональда Туска — главу Європейської ради. Він мав дати показання не лише на тему договору, про який запитували його журналісти, але перш за все на тему неформальних та ніде не реєстрованих зустрічей, які довгий час відбувалися за участю людей Служби військової контррозвідки [SKW] та російської федеральної служби безпеки. Ці переговори призвели до підписання угоди, на яку з російського боку погодився владімір путін, коріння якого у фсб, а з польського – прем’єр Дональд Туск.
3) Р. Сікорський – Л. Лавров 13.12.2011 Москва, під. Догов. про малий прик. рух. — скріншот «Перезавантаження», Андрій Рибалт
Змісту свідчень Дональда Туска журналісти не знають донині. Проте, ред. Рахонь розкрив факти, які, після згоди прем’єра Туска на співробітництво зі спецслужбами путіна, призвели до підписання угоди з фсб:
— Тиждень після звернення до Дональда Туска з проханням про згоду на співробітництво з фсб, ген. Януш Носек запрошує делегацію фсб на чергову зустріч. Від 23 до 26 жовтня 2011 року до Варшави, на переговори з генералом Носеком, прибув директор Департаменту військової контророзвідки фсб — ген. Алєксандр Бєзвєрхній, разом зі своїм заступником — ген. Юрієм Шепєлєнком. Вони підтримали пропонову співробітництва з російськими спецслужбами, а навіть запропонували відповідний договір. Внаслідок переговорів оформлено державну записку, яку направлено до президента Броніслава Коморовського, прем’єра Дональда Туска, міністра закордонних справ Радослава Сікорського, міністра національної оборони Томаша Сємоняка. Жоден з них не опротестував постійних зв’язків між Службою військової контррозвідки та фсб, які тривали вже понад рік, ніхто не поставив запитання про необхідність співробітництва з фсб.
Як доказав Міхал Рахонь та проф. Славомір Ценцкєвич, Дональд Туск свідомо дав згоду на підписання угоди про співробітництво польських спецслужб з фсб путіна. У Польщі такі докази шокують навіть прихильників нинішнього лідера опозиції. Для людей, які слідкували за рішеннями Дональда Туска як прем’єра, вони становлять підтвердження холодних аналізів. Туск розраховував на те, що страх польського суспільства перед режимом путіна, зокрема після замаху під Смоленськом 10 квітня 2010 року, дозволить йому надалі представляти себе як відкритого та непохитного ліберала, а не політика підлеглого впливам москви. Повномасштабна агресія в Україні путіна — партнера Туска від угоди з фсб – змінила чимало в образі Дональда Туска також серед польського суспільства.
Андрій Рибалт
