Близьке до урядових кіл США видання The Washington Post опублікувало статтю про тісне співробітництво та допомогу в реформах ЦРУ українським спецслужбам. У це було вкладено десятки мільйонів доларів. А результатом стали атаки Керченського мосту, російських об'єктів військової інфраструктури та ліквідація найбільш одіозних постатей розв'язаної Москвою проти України неспровокованої війни. Опитані українські аналітики позитивно оцінили як сам факт такої співпраці, так і появу статті у The Washington Post.
Опитавши понад двадцять нинішніх та колишніх українських, американських та західних співробітників розвідки й безпеки, американські журналісти встановили, що тісна співпраця між спецслужбами США й України почалася після розстрілу за допомоги РФ 2014 року цивільних демонстрантів на київському Майдані Незалежності, а також початку російської агресії проти України в Криму й на Донбасі. Початкова обережність агентів ЦРУ була обумовлена тим, що до лав українських спецслужб були інфільтровані російські шпигуни, а в керівництві домінували старі радянські кадри КДБ СРСР. Проте з часом американцям, спільно із СБУ, вдалося створити ізольоване від інших підрозділів нове управління з ужиття «активних заходів» проти Росії. Одночасно ЦРУ допомогло реформі військової розвідки, коли до Головного управління розвідки України були залучені молодші співробітники з незначним досвідом роботи радянських часів. Ефект цієї реформи перевершив найсміливіші очікування, вважає український політолог Микола Давидюк:
– Справді, у всіх наших силових органах сталося дуже багато змін. А коли у війні головними стали не ті, хто мав друзів та однокласників у Москві, які закінчували російські академії, а саме ті хлопці, які закінчували українську академію, тоді сталася реальна люстрація. Тепер ми бачимо на передових ролях людей, яким може бути лише по 40 років, але вони вже проводять висококласні операції. Таким було становлення Ізраїлю. Таким, свого часу, було становлення спецслужб багатьох інших країн. Так і ми почали деколонізувати свої спецслужби та очищуватися від російського фактора в наших спецслужбах, робити їх по-справжньому українськими. Складається враження, що США вирішили показати у своїй пресі одну з успішних історій співпраці між нашими двома народами. В США цю статтю читатимуть мільйони американців. І це зроблено, аби люди зрозуміли, що їхні кошти витрачаються недаремно, що податки, які вони платять, допомагають демократії боротися проти таких покидьків, як Путін, ХАМАС, терористи й диктатури.
Як сказано у статті The Washington Post, пристрасть реформованих українських спецслужб до «летальних операцій» з ліквідації таких одіозних фігур, як донбаські колаборанти Ґіві, Захарченко, Татарський та інші колаборанти з російськими окупаційними військами, затьмарювала ставлення до українських колег агентів ЦРУ. В статті відзначається певна автономність українців у плануванні та реалізації власних спецоперацій. Однією з них американські журналісти назвали підрив доньки ідеолога агресивного «євразійства» та нацистського "російського світу" Олександра Дугіна – Дарії. Однак голова СБУ Василь Малюк не підтвердив причетність до цього вбивства. Водночас він заявив, що Україна має «законні цілі» серед вищого військового керівництва РФ, але не назвав їхні імена. Однією з таких цілей, як стверджують журналісти, став начальник Генерального штабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов. За деякими даними, він був поранений під час організованого українськими спецслужбами удару по місцю наради вищого командування російських окупаційних військ в Ізюмі Харківської області минулого року. Внаслідок цього підриву, десятки генералів та найвищих офіцерів агресора були вбиті або поранені. З того часу російське командування вже не збирає такі наради поблизу лінії фронту. Замахи на життя одіозних ворожих персонажів є стандартними методами боротьби проти агресора та застосовуються всіма спецслужбами світу, вважає український оглядач Віталій Портников:
– Якщо російські політичні та військові керівники почнуть боятися за своє життя, якщо вони будуть згадувати момент, коли начальник Генерального штабу Збройних сил РФ мало не став жертвою вдалої атаки Служби безпеки України, то, можливо, за якийсь час вони замисляться про необхідність якщо не закінчення війни з Україною, то бодай переведення її в статус так званої війни низької інтенсивності. З цим Україні буде легше впоратися, ніж з нинішньою війною, в якій ми живемо останні 20 місяців, і яка стала одним із найсерйозніших випробувань для України за всі останні десятиліття після Другої світової війни. Якщо з людьми немає можливості домовитися, а я вважаю, що всі розуміють, що ніяких реальних домовленостей з Росією чекати не варто, то ці люди повинні боятися. Адже страх – це теж інструмент, що допомагає рано чи пізно забезпечити перемогу здорового глузду.
Страх перед могутністю українських спецслужб, вірогідно, зайшов і в підсвідомість російських прихильників війни проти України. Зокрема, кремлівські пропагандисти спробували просунути в західну пресу версію про український слід в цілій серії підводних вибухів у вересні 2022 року на прокладеному дном Північного моря російському газогоні «Північний потік». Однак слідство зайшло в глухий кут, а свідчення української причетності виявилися недостатніми. Колишній заступник голови Служби безпеки України Віктор Ягун зазначив, що у його нинішніх колег є важливіші цілі серед російських військових злочинців, а також підготовка до звільнення та утвердження української влади на тимчасово окупованих територіях півдня України, Криму й Донбасу:
– Спецслужби працюватимуть, бо треба працювати з тими людьми, які розуміють, що вони або підуть під відповідальність, або почнуть працювати на Україну та допоможуть звільненню окупованих територій. Питання треба ставити руба: або ти сидітимеш, або допомагатимеш. А щодо ліквідації Путіна, це все-таки прерогатива наших зовнішніх спецслужб. Будемо ми ліквідувати наших ворогів на дистанції? Ну, мабуть, будемо. Якщо буде судове рішення, де буде сказано, що Путін – військовий злочинець, тоді, я думаю, що його «випадкова» ліквідація може бути задіяна.
Поглиблене партнерство ЦРУ з Україною стало драматичним поворотом для агенцій, що десятиліттями перебували по різні боки Холодної війни, пише американське видання The Washington Post. Адже лише минулого року ЦРУ вилучило Україну зі списку «небратніх» країн, які розглядаються як такі, що становлять загрозу безпеці.
Олександр Савицький