Результатом блокування деякими польськими перевізниками руху вантажівок на трьох найбільших пунктах пропуску на кордоні з Україною, що триває від 6 листопада, стали значні збитки української економіки та зростання загроз безпековій ситуації під час відбиття російської збройної агресії проти України. Серед основних вимог польських блокувальників — повернення практики дозволів для українських перевізників, скасованої угодою з Європейським Союзом. Звучать вимоги розірвати цю угоду й відновити дозвільний режим для українських логістичних компаній вже з 1 січня. Цю вимогу на рівні Євросоюзу підтримав і голова польського уряду, але офіційний Брюссель наразі відкидає таку можливість.
За майже місяць від початку блокування польсько-українського кордону Україна і Польща зазнали значних втрат для своїх економік. В Україні з полиць магазинів щезають польські товари. А українська економіка страждає через брак матеріалів і комплектуючих з Європи.
23 листопада до блокування кордону долучилися польські аграрії, які раніше вчинили акцію протесту проти здешевлення зерна на польському ринку через експорт збіжжя з України. Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко так окреслив актуальну ситуацію на кордоні:
— Для вантажівок виділена окрема смуга руху і розмежовується черга перед пунктом пропуску. Також додам, що на пункті пропуску «Угринів — Долгобичів» оформлення здійснюється на польській території. Це спільний пункт пропуску, де працюють всі контрольні служби — і України, і Польщі. Це одна з домовленостей, яка була досягнута, щоб цей напрямок використовувати для пропуску порожніх вантажних транспортних засобів вагою понад 7,5 тонн. Це дозволить в подальшому зменшити можливі черги. Є й інші домовленості, які потрібно впровадити. Я сподіваюся, що вони будуть виконані протягом найближчих днів. Це, зокрема, створення окремих пасів для порожніх вантажних транспортних засобів, які слідуватимуть на виїзд з України через пункти пропуску Ягодин і Краківець. Але якщо загалом говорити про ситуацію на кордоні з Польщею, то блокування, на жаль, продовжується. Це пункти пропуску «Рава-Руська — Гребенне», «Ягодин — Дорогуськ», «Краківець — Корчова», де блокування розпочалося 6-го листопада. З 23 листопада додався ще один напрямок. Це пункт пропуску «Шегині — Медика». На всіх цих чотирьох напрямках в бік України, на території Польщі, в чергах перебувало близько двох з половиною тисяч транспортних засобів. Найбільше напроти пункту пропуску Рава-Руська — майже 900.
Безпосередньо з кордону, де стоять заблоковані українські вантажні авто, волонтер польської громадської організації Ukrainian Freedom Force Foundation Сергій Ванат повідомив, що ситуація і досі є напруженою:
— З протестувальниками з польської сторони, принаймні там, де я знаходжуся, є комунікація. Тобто, це добре, що хоч сім автомобілів їде на годину. На деяких пунктах пропуску, таких як Медика, взагалі нічого не їде. На Ягодині теж дуже повільно все рухається. Я з представниками влади зумів домовитися тут, щоб якось поліпшити становище. Але все одно воно є важким і це недобре. Вдалося відновити рух по сім автомобілів і виїхали всі гуманітарні конвої. Я особисто намагаюся якось вплинути, щоб не провокувати ситуацію і люди розуміють, що добре, що хоч так є, а не гірше.
Але в масштабах економіки для України все виглядає дуже погано, зазначила перша заступниця голови комітету Верховної Ради України з транспорту та інфраструктури Юлія Клименко:
— Ми втратили 1,4 мільярда обороту експорту за 26 днів страйку польських перевізників. Тобто, експорт в жовтні був 5,2 мільярда, в листопаді — 3,8 мільярда, різниця мінус 1,4 мільярда. Цей страйк нам обійдеться в один відсоток нашого ВВП. Це дуже багато. Це питання не тільки до логістичних кампаній, це питання до всього бізнесу, який недоотримує комплектуючі, порушені ланцюги постачання. Це стосується і військової техніки, і виробництв. На жаль, інформація про перевезення, в тому числі зброї, поширюється, тому що на кордоні ці машини оглядаються. Раніше машини, які везуть зброю від наших партнерів, їхали абсолютно без черги. Тепер я не знаю, кому дає інформацію, наприклад, конкретний водій в конкретній машині, кому буде її передавати, побачивши, що знаходиться в вантажі, який заїжджає в Україну, я маю на увазі зброю. Це є питання, в тому числі, національної безпеки, яке повинно розглядатися на рівні РНБО в Україні і, відповідно, на тому ж рівні в Польщі. Польща, як ніхто, зацікавлена в тому, щоб Україна вистояла і перемогла в цій війні, бо інакше в неї будуть кордони з росією, а не з Україною. Ми збільшили вантажоперевезення автомобільним транспортом в три-чотири рази не тому, що ми так хочемо, а тому що у нас йде війна, і це єдиний шлях імпорту й експорту для України. Тому, що всі порти українські заблоковані росією, для якої не існує міжнародного права й свободи навігації. Залізниця має обмежену спроможність, тому навантаження пішло на автомобільний транспорт. Це єдиний шлях постачання продукції, в тому числі військової, а також експорту для підтримки української економії.
Проте, наразі від блокування кордону страждає не тільки Україна, а й Польща, вважає голова ради Польсько-української господарчої палати Олег Дубіш:
— Я дуже боюсь, що результатом всього того, що твориться з перевезеннями, стане загальне погіршення партнерства і польсько-українських відносин. Це військова і стратегічна проблема. Тому, що наша співпраця має стратегічне військове значення. Чи є позиція конкретних страйкарів позицією всіх польських перевізників? Категорично ні! Ми проти такої форми захисту інтересів, як блокування кордону. Ми маємо навчитись спокійно, в нормальній формі говорити про інтереси, але не в формі блокад. Якщо є обов'язки, вони мають бути забезпечені відповідними компенсаціями, розмовами груп інтересів і так далі. Цього не було зроблено. Я вважаю, що група провокаторів, з інспірування росіян, цим скористалася. У нашій заяві, ми активно засудили страйки і саму форму блокад як форму протестів. А так направду, хто найбільше втратив через блокаду? Польський експорт до України зріс на понад 25%, він складає десь 8-9 мільярдів доларів, а український експорт впав. Подібний тренд був минулого року. І позитивне сальдо для польської сторони в торгівлі з Україною складає зараз десь близько 4,7 мільярда. Насамперед у результаті таких подій страждають, зокрема, й інтереси польського суспільства і польської держави.
Тим часом, польський прем’єр Матеуш Моравєцький заявив, що Варшава вимагатиме від Єврокомісії скасування «транспортного безвізу» з Україною і відновлення системи дозволів для українських вантажівок, що прибувають до Польщі. Цим він фактично продовжив політичний курс голови найбільшої фракції в польському Сеймі, партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського, який раніше рішуче став на сторону польських фермерів та їхніх вимог обмежити український експорт збіжжя. Більшість опитаних аналітиків в Україні очікує, що всі ці проблеми вдасться залагодити після появи в Польщі стабільного уряду. Але це може статися не раніше першої декади січня наступного року.
Олександр Савицький
