Законопроєкт про зміну правил мобілізації спричинився до широкого резонансу в українському суспільстві ще до його появи на офіційному сайті Верховної Ради наприкінці різдвяного дня – 25 грудня. Завдяки висловлюванням деяких депутатів, що брали участь в розробці документу, зокрема про імовірність мобілізації жінок, збурення в соцмережах та серед більшості українців вирувало задовго до появи цього тексту. Ціла низка норм нового закону може бути досить скандальними і такими, що не будуть сприйняті суспільством, прогнозують політики, військові та юристи.
Вперше намір влади ухвалити новий мобілізаційний закон озвучив у своєму виступі на телебаченні міністр оборони України Рустем Умеров:
– Ми, на жаль, демонізували ці процеси самі для себе, а тепер хочемо розгерметизувати, щоб це стало зрозумілим. Перше: хто має служити? В нас, на жаль, сприймається, що служити своїй батьківщині – це покарання. А для мене служити своїй країні – це честь. На сьогодні ми готуємо матрицю мобілізації, яка повинна бути зрозуміла для суспільства. Головний меседж – як можна зайти в периметр для служіння своїй країні, що буде, коли ти зайдеш в цей військовий периметр, як ми тебе будемо тренувати, які відпустки і коли в тебе будуть, і як ти закінчиш служити своєї країні і вийдеш з цього периметру, доки йде війна. Ми повинні бути зрозумілими, відкритими і прозорими суспільству, тому що це безпека нашої спільної країни. Хочемо, по-перше, зробити облік всіх категорій. Після цього обліку ми хочемо окреслити, як ми будемо про це повідомляти, щоб ми на вулицях це не повідомляли, як зараз. Після цього повідомлення ми хочемо, щоб ці категорії людей, яких ми будемо просити мобілізуватись, проходили медичний огляд. І після цього ми їм пояснювали, де вони зможуть обрати свою професію, тобто рекрутинґ, куди вони підуть і так далі.
Пізніше, заступниця парламентського комітету з оброни та розвідки Мар’яна Безугла оприлюднила кілька пропонованих норм мобілізаційного законопроєкту, зокрема щодо мобілізації жінок, що збурило українське суспільство. Ще більший резонанс виник після заяви під час прес-конференції за підсумками 2023 року президента України Володимира Зеленського:
– По-перше, це все ж таки питання і це справедливо, що це питання наших військових, Главкому, Генштабу, вони звернулися на рівні нашої ставці щодо питання мобілізації. Питання дуже чутливе, я вважаю, вони звернулись щодо захисту нашої держави і потенційних контрнаступальних дій, щодо дефіциту, і їх погляд був на ставці, що вони запропонували мобілізувати додаткових 450-500 тисяч людей. Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів для того, щоб підтримувати цей напрямок, тому що це питання, перш за все, людей. Друге, це питання справедливості, це питання обороноздатності і питання фінансів.
Своєю чергою, Головнокомандувач Збройними силами України Валерій Залужний спростував свою причетність до названого президентом числа людей, яких слід мобілізувати:
– Ми – армія, ми – Збройні сили України. Ми маємо лише воювати. Маємо отримувати ресурси, виконувати завдання і жодним чином не можемо навіть думати про те, щоби якось втрутитися в цивільне життя людей. До цього є відповідні центральні органи виконавчої влади, які можуть це зробити. Ми не робили таких пропозицій, бо ми не можемо цього робити. Повірте мені, що у нас хватає свого клопоту, щоб ще придумувати якісь обмеження для цивільних людей.
Авторами законопроєкту про мобілізацію вважаються депутати Верховної Ради й уряд. Але всі вони уникають коментувати цей документ. Натомість екс-депутат парламенту, а нині офіцер Збройних сил Ігор Лапін вбачає в проєкті закону загрозу комбінації політичної влади з підготовки ґрунту для мирних переговорів із російськими загарбниками:
– Військові не подавали ніяких цифр. Чому? Тому що це, по-перше, військова таємниця, і мають бути враховані втрати особового складу. Це війна і необхідність, і так далі. А на своїй пресконференції Зеленський, коли оголошував про 500 тисяч, це він Путіну казав, скільки тепер Росія має мобілізувати? Щоб Росія завтра мільйон мобілізувала? Напхавши в законопроєкт дуже багато контраверсійних норм, отримавши свою соціологію, що вони будуть потім популяризувати? Ну от бачите, 70 відсотків громадян не хочуть воювати. Прийдеться сідати за стіл переговорів. От де зарита собака всіх контраверсійних норм, на кшталт того, що жінки мають бути мобілізовані в армію! Спираючись на ці виборчі вподобання, вони будуть казати – в нас нема виходу, тому ми сідаємо за стіл переговорів. Путін вже каже – я готовий до переговорів. Цей законопроєкт – якраз перша сніжинка цього кому, яка зачепила дуже велику верству населення.
Згідно з пропонованими змінами порядку мобілізації, участі в бойових діях зможуть уникнути депутати парламенту, урядовці, держслужбовці місцевого рівня. Натомість пропонується уможливити мобілізацію до війська інвалідів ІІІ групи, надати поліції права роздавати повістки, запровадити облік військовозобов’язаних через центри адміністративних послуг, та взяти на облік громадян, які перебувають за кордоном. Такі пропозиції порушують норми справедливості, а деякі з них суперечать міжнародному законодавству і не будуть виконуватися, вважає голова Української незалежної фундації правників Ростислав Кравець:
– Жодна країна світу не видаватиме жодного громадянина тієї країни, якого змушують воювати. Це заборонено. Заборонено міжнародними актами. Нікого не депортують. Міжнародними актами заборонено екстрадувати осіб, які не хочуть воювати, якщо вони прямо про це заявлять. Я навіть не знаю, що має бути в голові міністра, який заявляє про те, що вони будуть за кордоном видавати повістки. Жодним чином це не повноваження дипломатичних установ. Звичайно, закон ухвалять. Ми навіть знати не будемо, чи дійсно за нього голосували. У нас же все відбувається в закритому режимі, що, до речі, також є грубим порушенням. Адже відповідно до Конституції, до регламенту Верховної Ради, в закритому режимі можуть проводити лише окремі засідання, про які має виноситись окрема постанова. А нашим керівникам я би все ж таки порадив зробити власний приклад. Покажіть, що ви також не на словах готові дійсно боронити Україну.
Мобілізація стала для України головною потребою у справі відбиття російської агресії і, водночас, головною загрозою для внутрішньої стабільності України, вважають українські правники. Як виглядає з історичних фактів, перемога у великих війнах досягається коштом мобілізованих. Але в Україні мобілізація може бути ефективною лише при виконанні трьох умов: соціальна справедливість і участь в бойових діях усіх, незалежно від майнового чи соціального стану, розподіл до підрозділів Збройних сил згідно з фізичним станом мобілізованих та належна підготовка й забезпечення їх амуніцією коштом держави перед відрядженням на фронт, стверджують фахівці.
Олександр Савицький