29 грудня 2023 року російська ракета 3 хвилини летіла над Польщею, заглибившись на її територію на 40 кілометрів, а потім покинула повітряний простір Польщі. Восени 2022 року внаслідок масованого обстрілу України росіянами одна з ракет впала на території Польщі, що призвело до загибелі двох цивільних мешканців. Тож, майже 70% опитаних поляків вважають, що, поза сумнівом, Польща має збивати російські повітряні цілі.
Однак, не все так просто.
Генерал Роман Полько вважає, що це не питання опитувань. Це питання військових і протоколів. Але збивати - так, однозначно.
«Ці порушення повітряного простору – є елементом гібридної війни. Такої війни-невійни. Наслідком цих неодноразових вже провокацій мали б стати напрацьовані процедури, які б однозначно дозволяли штучному інтелекту і людям, що безпосередньо задіяні в захисті наших кордонів, - я маю на увазі Сили протиповітряної оборони – збивати ці ракети та інші об’єкти. Звісно, попередивши владу Білорусі чи Росії, що ми не терпітимемо таких випадів, що Польща, відчуваючи загрозу, буде вдаватися до таких дій. І це не є ніяке втягування Польщі у війну. Більше того, якщо ми говоримо про ракети, добре було б домовитися з українською стороною, аби можна було збивати ці ракети в дещо ширшій прикордонній смузі, коли вона ще перебуває над територією України. Бо без сенсу говорити про те, що ми не віддамо ні сантиметра нашої землі, але чекати, поки ракета перетне наш кордон», - говорить генерал.
Тут є ще одна важлива річ, яку з громадськістю чи навіть військовими слабо проговорено, каже генерал Роман Полько. Командування протиповітряної оборрони чи керівник генерального штабу не можуть приймати рішення про те, чи збивати ракету, коли ракета вже у повітряному просторі і до можливого удару залишаються лічені хвилини.
«Всі процедури і протоколи мають бути приготовані і напрацьовані заздалегідь. Система виявлення і запуску ракет має бути так налаштована, щоби все спрацьовувало автоматично. От уявімо ситуацію – в польський повітряний простір влітає ракета... І що?? Будемо чекати на дозвіл оперативного командувача? Поки буде відповідь, ракета вже десь впаде. На мою думку це має бути чітко: не робимо соцопитувань – збиваємо, захищаємо наш повітряний простір, нашу територію. Росія не поважає слабких. І нічого складного тут немає – коли ракета влітає в наш повітряний простір. Ще після прильоту ракети в Переводові говорилося, що буде напрацьовано процедури. Я не знаю, як їх напрацювали і чи будуть вони напрацьовані. Ми не знаємо також, яку боєголовку така ракета несе. Тому треба завжди розглядати найгірший сценарій. І ракету має бути негайно збито. Так само у випадку з білоруськими вертольотами, які залетіли в повітряний простір Польщі. Негайно мали бути підняті літаки. Білоруська сторона мала бути попереджена – адже ми не знаємо намірів пілотів, тим більше не знаємо програми, закладеної в ракету, - що такі цілі буде негайно збито. Приклад туреччини це чітко демонструє. Росії це дали добре зрозуміти, збивши її літак, який лише ледь перетнув турецький кордон, уже навіть поза кордонами Туреччини. Бо за відсутність пильності чи реакції доводиться платити надто високу ціну. Це сталося в Україні, де надто пізно зреагували на агресію, але й сам захід спричинився до цього, закликаючи Україну не провокувати Росію», - наголошує Роман Полько.
Тема переговорів Польщі з НАТО та Україною щодо забезпечення протиповітряної оборони прикордонної території України для збиття російських ракет або безпілотників, які летять у бік Польщі, зазвучала у грудні минулого року. Після перетину польського кордону російською ракетою.
Потенційне збивання ракет чи дронів, які потенційно можуть увійти в повітряний простір Польщі, говорить доктор наук з Військово-морської академії в Ґдині Маріуш Кардас, є складним питанням. З точки зору правових зобовязань.
Треба було б говорити про те, щоб прикрити частину України не тільки польською, але фактично союзницькою протиповітряною обороною, а це означає, що міжнародне співтовариство мало б бути залучено, і в цьому плані, зокрема, щодо певних міжнародних угод, які підписала Польща.
«Складність цього питання полягає в тому, що, по-перше, з українською державою, наскільки мені відомо, немає таких домовленостей, а по-друге, немає згоди на те, щоби країни НАТО прийняли рішення про захист ширшої території, ніж площа країн Альянсу. Це пов’язано з багатьма юридичними та міжнародними викликами, особливо з положеннями конвенції, які передбачають певні обмеження щодо питання державного суверенітету, включно із законами війни. Тут слід зазначити, що наслідки перехоплення об’єктів у повітряному просторі України - країни, яка не є членом НАТО, також є проблематичними, і це потребуватиме, як я вже казав, розширення цих політичних і військових угод», - говорить Маріуш Кардас.
Багато політичних оглядачів, які слідкують за ситуацуією Україна-Росія-НАТО в підтримці України, скажімо, через створення безпольотної зони чи розширення території, бачать простий шлях до початку третьої світової війни, говорить експерт військово-морської академії в Ґдині Маріуш Кардас.
«Я не впевнений, що така ескалація дійсно б відбулася, але є така загроза, яку не можна не розглядати. Наприклад заліт вертольотів із Білорусі. Можна було б це розглядати як випадковість. Але я думаю, що насправді це насправді це була провокація, провокація, яка мала на меті перевірити нашу готовність, систем захисту чи систем раннього оповіщення. Але ракета, яка пролетіла над частиною території польської держави, я думаю, що знову ж таки дехто хоче бачити в цьому провокацію, але я сприймаю це більше як збіг обставин, через який траєкторія польоту цієї ракети відхилилася. Настільки, що вона перетнула польський повітряний простір. Якщо ж говорити про соцопитування, вони показали, що польське суспільство хотіло б бачити більшу готовність і активність у протидії на подібні провокації чи випадкове порушення польського кордону. Але ці юридичні та міжнародні наслідки, наслідки, до яких може призвести цей kasus belli – а саме: розв’язування широкомасштабної війни, не є добрими з точки зору польського суспільства. І я сумніваюся, що результат цього опитування ґрунтується на знанні міжнародного права», - говорить експерт.
В міноборони Польщі, про це пише зокрема польска преса, повідомляють, що «всі національні та союзницькі системи, як щодо інформування, так і тривожних оповіщень, бойової готовності наземних і повітряних елементів системи ППО, діють відповідно до процедур і є основою для забезпечення безпеки повітряного простору Польщі». Також там зазначили, що «Відповідно до нинішньої позиції НАТО та Польщі, не можна безпосередньо вступати у збройний конфлікт на території України. А можливе покриття частини України ППО союзників є надзвичайно складним питанням. (...) Країни Альянсу активно підтримують розвиток можливостей протиповітряної оборони України. Ми хочемо, щоб ця підтримка була продовжена та посилена, а також адаптована до потреб української сторони, чого ми домагаємося від союзників та країн-однодумців», - йдеться у повідомленні.
Слухайте розмову у доданому файлі.
Розмовляв Володимир Гарматюк