У середу, 12 лютого, президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову із Владіміром Путіним, а після неї зідзвонився із Володимиром Зеленським. Вашингтон прагне якнайшвидше завершити війну Росії проти України та розпочати мирні переговори.
Трамп повідомив, що Путін запросив його прибути до Росії з візитом. За словами президента США, зустріч може відбутися у Саудівській Аравії. Американський очільник додав, що це малоймовірно, що Україна зможе повернути окуповані Росією території, а так само заявив, що вступ до НАТО був би для України непрактичним.
А про те, що означають такі заяви, в ефірі Першого каналу Польського радіо наш колега Кароль Сурувка розмовляв із депутатом Європейського парламенту від «Польської селянської партії» Кшиштофом Гетманом.
До вашої уваги українська версія цієї розмови.
Пане депутате, чи Сполучені Штати просто пропонують нам нове перезавантаження відносин з Росією? Чи саме так ми можемо розглядати телефонну розмову Трампа і Путіна?
- Перезавантаженням я би це не називав. Але що спантеличує в цій ситуації, так це позиція адміністрації президента Трампа, який з першого дня свого перебування на посаді показав, наскільки жорстким переговірником може бути по відношенню до союзників, партнерів і друзів, наприклад, до Канади. І на противагу до цього, у випадку Російської Федерації, в зв’язку з анонсованими переговорами з президентом Владіміром Путіним, я більше не бачу такого твердого підходу до цих переговорів.
- Напевно, Росію не розглядають тут як опонента. Якщо Дональд Трамп пише на порталі Х, що він мав довгу і продуктивну розмову з Владіміром Путіним, в якій вони домовилися про дуже тісну співпрацю, і додає з великої літери, що президент Путін навіть використав передвиборче гасло — "Здоровий ґлузд". Це звучить по-дружньому.
- Владімір Путін є, власне, останньою людиною, яку я б асоціював зі здоровим ґлуздом. Хіба що в Російській Федерації здоровий ґлузд визначають і розуміють зовсім по-іншому, а це, мабуть, так і є. З іншого боку, мене дивує тон як президента Трампа, так і всієї його адміністрації по відношенню до Російської Федерації і Владіміра Путіна. Будь-які переговори, особливо про припинення війни в Україні, повинні вестися спільно в рамках НАТО і Європейського Союзу. Я не можу уявити цього інакше. Інакше для нас це пахне «Ялтою».
- Очевидно, що це не входить до намірів президента Дональда Трампа. Він не залучив до цього Європейський Союз, він не залучив Україну, він не залучив Польщу. З нами теж ніхто не розмовляє. Здається, що Дональд Трамп дещо переймає світогляд від Владіміра Путіна, тобто, що наддержави між собою домовляться разом, а менші держави просто повинні до цього пристосовуватися.
- Ми вже знаємо з історії, чим закінчуються такі рішення, такі розмови, коли ігноруються інші партнери. А тут ми говоримо про найближчих союзників, тому що НАТО — це ядро альянсу не тільки Північноатлантичного, а й усього цивілізованого світу. І я просто не можу собі уявити, що адміністрація Дональда Трампа може це ігнорувати. І я думаю, що наприкінці цього шляху вона цього не зробить. Тому що я впевнений, що після його вчорашніх слів вже почалися всілякі дипломатичні зусилля, про які ми не дізнаємося, не почуємо, і будуть сигнали і самому президенту, і його адміністрації, що це точно не той шлях, яким треба йти.
- Я думаю, що Владімір Путін буде наполягати на тому, щоб саме Європейський Союз не був тут рівноправним партнером, щоб це була розмова виключно між Москвою і Вашингтоном. Ці перші сигнали дають нам зрозуміти, що, можливо, Дональд Трамп бачить світ подібним чином.
- Ну, але, звичайно, Росія буде піклуватися про це, і президент Трамп, і його адміністрація повинні це розуміти й не повинні приймати це бачення, як ви сказали, бачення Російської Федерації, і, безумовно, говорити те, що було повідомлено вчора, говорити ще до переговорів, чого насправді НАТО або Європейський Союз не будуть робити. Це заперечення будь-яких переговорних принципів. Саме тому я кажу, що я здивований, тому що президент показав протягом останніх тижнів, наскільки він може бути рішучим, а тут десь, на мою думку, цієї рішучості не вистачило.
- Міністр оборони США Піт Геґсет, схоже, вилив на нас відро холодної води, повідомивши, що перспективи членства України в НАТО виглядають, м'яко кажучи, нереалістичними. У той же час, повернення України до кордонів, які існували до 2014 року, виглядає так само нереалістичним. Надходить гнилий компроміс?
- Коли йдеться про членство України в НАТО, то цього слід було очікувати. Це те, про що раніше ніхто не говорив вголос. Були різні думки з цього приводу. З іншого боку, ми повинні бути чіткими. Така заява, перед тим, як сісти за стіл з Владіміром Путіним, викликає подив і здивування. Тому що це має бути одним з елементів переговорів з Владіміром Путіним. Якщо він не піде на поступки, якщо ми не укладемо справедливого миру, який гарантує України безпеку, тоді, Владіміре, ми приймемо Україну в НАТО. Сьогодні говорити про це перед тим, як сісти за стіл переговорів з цією людиною, дійсно абсолютно дивно.
PR1/А.М.