Посилюється геополітична суперечка стосовно газопроводу Nord Stream 2, – пише німецький економічний щоденник «Handelsblatt». Газета наводить критичні реакції німецьких політиків на проєкт нових санкцій проти газопроводу, який представили американські сенатори. У проєкті, який минулого четверга оприлюднили сенатори Республіканської партії Тед Круз та Демократичної партії Джин Шагін, передбачено значне розширення санкцій США, спрямованих на економічні суб’єкти, що беруть участь у побудові Nord Stream 2.
«Handelsblatt» пише, що новий закон США може стати особливо сильним ударом для німецьких компаній і вплинути на подальше опізнення робіт; причому, газопровід готовий уже на 94 відсотки. Газета прогнозує посилення напруги у відносинах між США та урядом Німеччини, який підтримує цю інвестицію політично.
«Ми уважно стежимо за розгортанням подій у США. Наша позиція щодо екстериторіальних санкцій чітка і відома. Ми їх відкидаємо, позаяк вони суперечать міжнародному праву», – це заява речниці міністра економіки Німеччини Петера Альтмаєра.
Державний секретар німецького МЗС Нільс Аннен сказав виданню «Handelsbaltt», що погрози санкціями США є втручанням у європейський суверенітет. Як він додав, під час кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, не слід посилювати спорів між країнами. Чиновник відповів також на аргументи, які висунула американська сторона, що трубопровід послаблює Україну. Аннен підкреслив, що Європейському Союзові вдалося гарантувати транзит газу Україною, а це скасовує головний аргумент противників Nord Stream 2.
Представник парламентської фракції партії Християнсько-демократичний союз в економічних справах Йоахім Пфайфер назвав ініціативу американських сенаторів «Ворожим актом проти союзників», який загрожує суверенітету Німеччини та Європи. Він також переконував, що будований трубопровід сприятиме диверсифікації транспортних шляхів і збільшить конкурентоспроможність і безпеку постачання на європейському ринку енергії. Його відповідник із Соціал-демократичної партії Німеччини, що є в коаліції з Християнсько-демократичним союзом, Бернд Вестфаль, ініціативу американських парламентарів також піддав рішучій критиці. Він зазначив, що Німеччина є суверенною країною, а енергетичну політику встановлюють у Берліні або в Брюсселі, а не у Вашингтоні.
Щоб новозапропоновані санкції США почали діяти, законопроєкт повинні затвердити Сенат і Палата представників, і підписати президент Дональд Трамп. Як зазначає німецький щоденник «Handelsblatt», санкції проти Nord Stream 2 – це один з небагатьох випадків, коли два табори поляризованої американської політичної сцени згодні, отже, проголосувати за них у парламенті не повинно бути складно.
Газета нагадує, що американський сенатор Круз, який уже брав участь в ухваленні попередніх санкцій, оголошених у грудні 2019 року, назвав газопровід «серйозною загрозою національній безпеці США», і додав, що він «не може бути завершений». США своє негативне ставлення до Nord Stream 2 обґрунтовують тим, що цей проєкт означав би посилення залежності Європи від постачання газу з Росії та збільшив би можливості політичного тиску російської сторони на країни ЄС. Таку позицію поділяють також Польща та Україна.
Внаслідок американських санкцій, оголошених у грудні 2019 року, швейцарська компанія Allseas забрала свої трубопрокладні судна, що брали участь у спорудженні Nord Stream 2 на дні Балтійського моря. Досі не добудовано 65 кілометрів однієї та 85 кілометрів другої гілки газопроводу Nord Stream 2.
Газопровід будує компанія Nord Stream 2 AG, дочірня компанія російського державного Ґазпрому. Партнери Ґазпрому в цьому проєкті – це західні енергетичні компанії: австрійська OMV, німецькі BASF-Wintershall та Uniper, французька Engie та британсько-нідерландська Royal Dutch Shell.
Н.Б./PolskieRadio24.pl/IAR/PAP/DoS