«Ніщо, що стосується Центрально-Східної Європи, у ЄС не може вирішуватись без участі Вишеградської групи», – пише у виданні «Rzeczpospolita» міністр закордонних справ Польщі з нагоди початку головування Польщі у V4. Як пише міністр, «підписана у 1991 році вишеградська декларація започаткувала тіснішу співпрацю у Центральній Європі між Польщею, Чехією, Словаччиною та Угорщиною. V4 стала однією із найбільш впізнаваних регіональних груп в Європі. Тоді, коли ці країни працювали над членством у ЄС, ця група була цінним форумом співпраці, а після 2004 року вона переформувалася в інструмент опрацювання позиції держав регіону у ключових питаннях європейської програми». На думку Яцека Чапутовича, країни із Вишеградської групи завдяки цьому стали співтворцями та співучасниками європейського проєкту. І, як далі читаємо, «V4 відіграє роль промотора європейської політики розширення. Вишеградська група значною мірою виступає за Східне партнерство та Західні Балкани, розвивається співпраця в оборонній сфері. У рамках Спільної політики безпеки та оборони ЄС працюють бойові групи V4. Міжнародний Вишеградський фонд дозволяє підтримувати проєкти у сфері транскордонної, культурної, освітньої співпраці та молодіжні обміни. Фонд підтримує науково-дослідну співпрацю, а також фінансує платформу Think Visegrad».
1 липня 2020 року Польща розпочала річне головування у Вишеградській групі. Цю функцію Польща виконуватиме вже вшосте. Головною домінантою польської президентури у V4 будуть європейські питання. Перша ціль – це сильна Вишеградська група у сильній Європі. «Ми прагнемо до дієвого координування дій чотирьох країн у ЄС. Ми будемо особливо захищати Шенгенську зону і спільний ринок з його чотирма свободами». За словами Чапутовича, це дуже важливо в контексті ринку послуг, який дуже потерпів унаслідок пандемії. Другою метою польської президентури у Групі буде повернення до нової повсякденної ситуації. Тут в основному йтиметься про відбудову економіки. По-третє, важливою буде діяльність задля згуртованості у самій групі V4. В економічному вимірі – це інфраструктурні сполучення: транспортні та енергетичні, особливо – залізничні сполучення, що з’єднуватимуть Варшаву, Братиславу і Будапешт, дорожній балтійсько-адріатичний коридор, шлях Via Carpatia і водно-земний шлях Дунай-Одра-Лаба. Також поглиблюватиметься співпраця у сфері культури та молодіжних проєктів. А четвертою метою, як пише Яцек Чапутович, буде розвиток цифрової та інноваційної співпраці. За його словами, «Вишеградська група і далі є активним учасником дискусії про міграційну та візову політику. Ми прагнемо зміцнити охорону зовнішніх кордонів ЄС та еластично реагувати на випадок кризових ситуацій».
Офіційна інавгурація польської президентури у Вишеградській групі відбудеться у Варшаві 3 липня. Варто зазначити, що наступного року, а саме в лютому 2021 року, Вишеградській групі виповниться 30 років.
«Rzeczpospolita»/М.К.