«Білорусь — це жінка», - пише Анджей Почобут, постійний кореспондент видання «Gazeta Wyborcza» в Білорусі.
«На початку своєї політичної кар’єри Аляксандр Лукашенка мав неймовірно сильну підтримку білоруських жінок, - читаємо на шпальтах газети. - Сьогодні він зі здивуванням спостерігає, як білоруські вулиці заповнюються цими жінками, котрі вимагають його відставки».
Білоруссю проходять багатотисячні «марші жінок», це одна з форм протесту, з котрим білоруський режим не може впоратися. ОМОН не атакує брутально жінок, у зв’язку з чим, протестувальниці почуваються безпечно. Але, як зауважує Почобут, заборона атакувати і арештовувати жінок не випливає з джентльменства Лукашенки. Упродовж 26 років його владарювання жінок, так само як і чоловіків, переслідували. «Ця стриманість спецслужб стосовно жінок випливає з побоювань Аляксандра Лукашенки, що сцени із жінками, яких затягують до міліцейських машин і б’ють, може заново розпалити вогонь протестів, який поки що не вдається загасити. А крім цього, Лукашенка зрозумів, що його поблажливо-зверхнє ставлення до жінок було одною з причин виборчої поразки».
Анджей Почобут нагадує, що минулого року прес-служба білоруського президента опублікувала відео, на якому Лукашенка збирав врожай, а супроводжували його в цьому кільканадцять моделей. «Він був єдиним чоловіком в оточенні гарних молодих жінок, в центрі всесвіту. Ця картинка показує місце, яке для жінок передбачив Лукашенка», - пише автор статті. На думку Почобута, найвпливовішими жінками у Білорусі є голова Ради Республіки Наталія Качонова, голова прес-бюро президента Наталія Ейсмонт та незмінна голова ЦВК Лідзія Ярмошина. «Це важливі особи, але вони не мають політичних амбіцій, це елементи політичної системи, які обслуговують Лукашенку». Саме те, що оточення Лукашенки — це жінки-служниці, відірвало його від дійсності. А дійсність в Білорусі така — згідно з офіційною статистикою, жінки у Білорусі становлять 54,3 % населення, їх понад 5 мільйонів. 79% білорусок мешкає у містах та містечках понад 36% має вищу освіту, 73,3% користується інтернетом.
Як пише Анджей Почобут, білоруски — це добре освічені, амбітні жінки, котрі хочуть робити кар’єру. «Однак лукашенківська дійсність їм не може нічого запропонувати». «Наша конституція не написана для жінок. Наше суспільство не готове до того, щоби президентом була жінка, тому що у нас президент має велику владу», - так у травні цього року говорив Аляксандр Лукашенка. Попри негативний відгук у суспільстві на ці слова, Лукашенка продовжував у такому ж дусі: «Наша конституція така, що тягар влади важко нести чоловікам. Якщо цей тягар перекладемо на жінку, вона просто не витримає». Впевненість у тому, що жінка не може бути серйозним політичним гравцем, призвела до того, що Лукашенка, котрий завжди ігнорував політичних конкуренток, проігнорував теж Святлану Ціханоуську. Натомість це її кампанія пройшла Білоруссю як буря і наелектризувала білоруське суспільство.
«Свої перші президентські вибори у 1994 році Аляксандр Лукашенка виграв великою мірою завдяки голосам жінок, - пише Анджей Почобут. 40-літній тоді політик мав імідж батька, захисника, котрий обіцяв порядок та захист. Зрештою, про те, що перша перемога — це заслуга жінок, Лукашенка сам згадував не раз. Але 26 років потому Білорусь змінилася, змінилися теж білоруски. Статистики показують, що вони перестали бути додатком до чоловіка — росте кількість жінок, які добре заробляють. Сучасна білоруська жінка не чекає на захисника, а сама бере в руки власну долю».
Однак, як читаємо у газеті, усі ці зміни та суспільні явища, Лукашенка або не помічає, або їх ігнорує. Тепер, коли тисячі жінок кричать «Іди геть!» президент, здається, навіть не вміє зробити висновку зі своєї поразки.
Я.С.