Євросоюзні проблеми із постачаннями західних вакцин проти COVID-19 дали Росії шанс на поліпшення власного іміджу, - пише видання «Dziennik Gazeta Prawna».
Як зауважує газета, перший вантаж Sputnik V у Словаччину і триваюча кампанія вакцинації в Угорщині зробили тріщину в Європейському Союзі, який наразі не зареєстрував російського препарату. Однак успіх Росії є скоріше питанням ефективного піару, аніж масштабів, бо поставки значно менші за початкові декларації. Диспропорція між обіцянками та їх виконанням є при цьому більшою, ніж у випадку із західними фармацевтичними компаніями, - звертає увагу газета.
У листопаді 2020 року Російський фонд прямих інвестицій повідомив, що цього року за кордоном буде вироблено 1 млрд доз «Спутніка», що дозволить вакцинувати 500 млн людей. Росіяни хизуються 92-відсотковою ефективністю та привабливою ціною. Водночас Росія однією з перших у світі запустила кампанію вакцинації, обігнавши Великобританію, хоча на той момент третій етап клінічних випробувань препарату ще не був завершений. Але, як читаємо у статті, швидко виявилося, що розміри країни та стан інфраструктури у віддалених регіонах обмежують охоплення вакцинації. Тому наразі у Росії вдалося зробити тільки 3,6 щеплень на 100 жителів. Цей результат можна порівняти з результатами Китаю, іншим виробником вакцин, але він удвічі менший, ніж у середньому по ЄС (7,7), дані для Польщі – 8,9, не говорячи про світових лідерів, наприклад Ізраїль – 96,1, Велика Британія – 31,4 та Сполучені Штати – 23,7.
Як зауважує «DGP», сподівання на співпрацю лише з Росією виявився поганою тактикою, що показав приклад Білорусі, яка, за найновішими даними, зробила тільки 0,2 дози на 100 жителів.
За російськими даними, Sputnik V зареєстрували у 38 державах та у Сербській Республіці, яка є частиною Боснії і Герцеговини. Серед європейських держав, які зважилися на такий крок, - це Білорусь, Чорногорія, Молдова, Сан-Марино, Сербія, Словаччина та Угорщина. Щонайменше для трьох з них – Чорногорії, Молдови та Словаччини – головною мотивацією було запізнення із постачаннями із Заходу, бо місцеві політики спочатку не вважали «Спутнік» пріоритетним препаратом. Ситуація також змінилася під впливом чергових хвиль заражень. Словаччина за кількістю смертей у співвідношенні до усього населення вийшла у світові «лідери».
У цій ситуації прем’єр Ігор Матовіч замовив вакцини з Росії, що заскочило його підлеглих із уряду, а він навіть особисто зустрічав на летовищі літак зі «Спутніком». Дві менші партії пригрозили виходом із коаліції, а міністр закордонних справ Іван Корчок назвав російський препарат «інструментом гібридної війни». «Оскільки в Росії виробили добру вакцину, ми повинні відкласти геополітичні ігри», - переконував Матовіч, відкидаючи аргумент, що виробник не звертався до Європейського медичного агентства про реєстрацію російської вакцини в ЄС (станом на четвер Європейське агентство з лікарських засобів розпочало пришвидшену процедуру оцінки вакцини Sputnik V. Клопотання про допущення російської вакцин в Європейському Союзі внесла зареєстрована у Німеччині фірма R-Pharm Germany - ред.)
Словаччина повинна отримати 2 мільйони доз російської вакцини, але практика на сьогоднішній день ці цифри робить сумнівними. Наразі росіяни продали 2,4 мільйони доз за кордон, з них 70 відсотків поїхали до Аргентини, і 170–250 тис. до Мексики, Сербії та Угорщини. Інші країни, включаючи політично близькі до Кремля, отримали символічні вантажі (наприклад, Венесуела 2000 із 10 мільйонів замовлених).
Т.А.