Попри тиск Конгресу зупинити газогін Nord Stream 2, Джо Байден не хоче наражати відносини з Берліном та Москвою, читаємо на шпальтах «Dziennik Gazeta Prawna».
Джерела, на які посилався аналітичний портал Axios, стверджують, що для адміністрації Байдена пріоритетом є скоріше зупинка використання газогону, аніж призупинення його побудови. Це може означати, як пише газета, що інструментом стримування проекту буде перешкоджання його сертифікації та ліцензування. Саме відтермінування цього процесу дало би американцям час на перемовини із новим німецьким урядом, у якому після осінніх виборів головну роль можуть відігравати Зелені, котрі виступають проти Nord Stream 2. Проте, за словами багатьох експертів, тільки зупинка побудови дає впевненість, що газогін не запустять, підкреслює «Dziennik Gazeta Prawna».
Політика Джо Байдена щодо «Північного газогону» залишається обережною, попри тиск, що чинить у цій справі Конгрес. Повідомлення про призупинення санкцій обурили Республіканців.
«Якщо режим Путіна зможе закінчити газопровід, то це станеться завдяки дозволу адміністрації Байдена», – сказав республіканський сенатор Майкл Маккол. Натомість задоволення можливістю призупинення санкцій проти оператора Nord Stream 2 висловила Москва, яка оцінила, що якщо повідомлення у цій справі підтвердяться, то це буде позитивний сигнал для нормалізації американсько-російських відносин, відзначає видання.
«Для Вашингтону нині політично поганий момент оголошувати нові санкції проти Росії», – вказує Аґата Лоскот-Страхота. Вона визнає, що питання Nord Stream 2 є для адміністрації Байдена скоріше випадковістю різних інтересів, зокрема відносин з Берліном та Москвою, аніж предметом абсолютного опору, а гра на зволікання у цій справі вигідна для завершення газогону. «Але водночас політика щодо Росії безумовно буде чимось, за що цю адміністрацію оцінюватимуть і, ймовірно, змусить її раніше чи пізніше посилити курс», – додає експертка.
У свою чергу, розмови про компроміс у справі Nord Stream 2, що проводять багато місяців Вашингтон та Берлін, не дали наразі помітного перелому. «Рішення, що у них з’являються, наприклад, водневі інвестиції в Україні, не відповідають викликам, що виникнуть майже відразу після закінчення газогону. Своєю чергою, ідею мораторію на побудову NS2 відкидає німецька сторона, яка побоюється хвилі позовів від учасників проекту», – зауважує Лоскот-Страхота. Як нагадує видання, позиція німецького уряду, який стверджує, що ця інвестиція є абсолютно підприємницькою, і виступає проти втручання США, не змінилася, попри репресії проти Навального або військову активність Росії (в) і поблизу України.
Тим часом побудова «Північного потоку 2» триває, і за найбільш оптимістичного для Росії сценарію може завершитися вже цього літа.
Т.А.