Українська Служба

«Стенд-апер Путін»

17.06.2021 12:00
Путіну у стенд-аперському стилі вдалося висловити тотальну критику США та всього Заходу під гаслом: «нічим ви від мене не відрізняєтесь», читаємо у «Rzeczpospolita»
Путін під час пресконференції після зустрічі з Байденом у ЖеневіPAP/EPA/ALEXANDER ZEMLIANICHENKO / POOL

«Майже ніхто не сподівався прориву, навіть невеличкого перезавантаження у Женеві. Тобто майже усі мали рацію. Ми дуже добре переконалися, що Росія та США – це різні цивілізації. Хоча Путін робить усе, аби показати: що вони такі самі, так само цинічні та погані», пише на шпальтах «Rzeczpospolita» публіцист Єжи Гащинський.

За його словами, вже навіть саме запрошення на розмову із лідером найбільшої супердержави було успіхом для президента Росії. «Він виступив як рівний Байдену, віч-на-віч з ним, а інші останніми днями, на самітах різних важливих організації від G7 до Європейського Союзу і НАТО, виступали у групі, купчилися на прийомі у Байдена», - пише журналіст.

Крім того, як зауважує автор, під час тривалої пресконференції Путін отримав шанс висловити тотальну критику країни, представленої Байденом, і всього Заходу. «Це був виступ у стилі американського стенд-апера під гаслом: нічим ви від мене не відрізняєтесь, то чому маєте зухвалість читати мені лекції, морочити мені голову правами людини, Навальним, ЗМІ. Байден називає мене вбивцею, але сам ним є, бо лідер відповідає за свою країну: у вас б’ють афроамериканців і стріляють їм у спину, ваші дрони вбивають мирне населення в Афганістані, а ваші спецслужби катують у таємних в’язницях», - відтворює послання сольного виступу Путіна Єжи Гащинський.

На переконання публіциста, Путін розраховує, що хтось ліпше сприймає стенд-аперів, які люблять абсурди, в яких є зерно істини, ніж дипломатів, які важкими словами обговорюють цінності. «Він може мати рацію, у кожній західній країні є кола, які чекають, щоб переконатись, якою страшною є ця Америка, з якою їхні лідери уклали союзи», - пише Гащинський.

Публіцист вважає, що таких виступів не слід переоцінювати, але, враховуючи величезну аудиторію, яку мав Путін, їх теж не слід ігнорувати. «Байден відповів на це на своїй пресконференції, заявивши, що Росія погіршила свій імідж за часів Путіна, що мало основоположні наслідки для її економіки, тобто майбутнього. І Путін не хоче цього визнавати», - відзначає автор.

Але у цій іміджевій плутанині дещо зникають ключові для Америки і для нашого регіону проблеми. Обидві без розв’язання, нагадує Гащинський. «Для нас повідомлення тривожне. Росія оголошує, що не дивно, що не буде змінювати свою імперську політику, якщо захоче, то знову доведе це в Україні. А Америка заявляє, що підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Ми надалі не знаємо, чи Москва бачить у цьому зіткненні позиції якийсь ризик для себе», - звертає увагу публіцист.

Багато свідчить про те, що Америка не може бути впевненою, що у ключовій для неї справі, Росія схильна до змін, наголошує Гащинський. «Російські кібератаки, втручання у вибори та гакерська шкода економіці стали найбільш серйозним ударом для інтересів США. Кремль у стенд-аперському стилі заперечує зв'язки з гакерами. Тепер він почув, що наступного разу відповіддю буде кібератака на щось надзвичайно важливе для нього, наприклад, трубопровід. Питання: а якщо Путін вирішить, що варто проявити себе в такій кібернетичній війні із США? Можливо, варто спробувати. Це відповідатиме його іміджу», - підсумовує Єжи Гащинський.

«Rzeczpospolita»/Т.А.