Ситуація в Україні була однією з тем переговорів прем'єр-міністра Матеуша Моравєцького з новим канцлером Німеччини Олафом Шольцом у неділю у Варшаві.
Очільник польського уряду зазначив, що вказав на те, що відкриття газопроводу «Північний потік-2» створює можливість шантажу України:
«Це наш безпосередній сусід, який унаслідок відкриття нового газового сполучення Nord Stream 2 у гіршій, важчій ситуації. Також ми у важчій ситуації. Польща, Словаччина, країни східної частини Європейського Союзу можуть підлягати шантажу Росії».
Прем'єр-міністр Матеуш Моравєцький додав, що для того, щоб стати незалежною, Польща будує газопровід Baltic Pipe, тоді як Україна, як сказав він, повністю залежить від Росії, коли йдеться про газ та інші джерела енергії:
«І ми дуже не хочемо, аби Україна підлягала шантажу з боку Росії. Бо це означатиме дестабілізацію на східному фланзі НАТО, Євросоюзу. І тому я звернув увагу пану канцлеру на ризики, з якими пов’язане відкриття Nord Stream 2 і як дуже справджується сценарій, про який ми попереджали, що ризики для України можуть значно посилитися».
У свою чергу, канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив у Варшаві, що Європа повинна разом дати зрозуміти, що не визнає порушень територіальної цілісності України.
Після зустрічі з прем’єр-міністром Матеушем Моравєцьким він згадав про напруженість на російсько-українському кордоні та наголосив на важливості спільної позиції з цього приводу:
«Непорушність кордонів у Європі – це те, на чому ми разом наголошуємо – як Європейський Союз, як німці, як поляки. Підрив територіальної цілісності – це те, чого ми не приймемо».
Канцлер Олаф, коментуючи питання енергетики та «Північного потоку-2» заявив, що Німеччина хоче бути кліматично нейтральною країною через 25 років, отже вона хоче використовувати відновлювані джерела енергії. Тому, як підкреслив він, транзит газу не буде грати такої ролі, як сьогодні:
«Наразі наша країна імпортує газ з різних джерел, зі Скандинавії, Нідерландів, Північного моря, європейської мережі, а також різноманітних газопроводів, якими газ транспортується з Росії до Європи. У нас є газопровідна інфраструктура, в тому числі та, що проходить через Україну».
Водночас у понеділок міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау заявив, що «мета ЄС – зменшити напруженість навколо України». Посилене зосередження російських військ на кордоні з Україною було однією з тем зустрічі глав дипломатії 27 країн ЄС у Брюсселі.
«Я зазначив, що метою Європейського Союзу є деескалація напруженості навколо України, але ця деескалація має бути досягнута шляхом стримування. Коли цієї симетрії немає, це може стати стимулом для подальших дій Росії, які, на нашу думку, спрямовані на погіршення безпеки на східному фланзі як ЄС, так і НАТО».
Він підтвердив неофіційну інформацію брюссельської кореспондентки Польського радіо Беати Пломецької про те, що ЄС почав працювати над санкціями проти Росії, якщо вона нападе на Україну.
Водночас не стихає відгомін контроверсійної розмови Байден-Путін, під час якої, за словами американської сторони, господар Білого дому пригрозив господарю Кремля «пекельними санкціями, яких раніше не було», зокрема, нібито повним блокуванням Nord Stream 2 у випадку нападу Росії на Україну. Натомість Путін зажадав «письмових, юридичних гарантій» щодо нерозширення НАТО на Україну. Коментуючи цю бесіду, екс-посол Польщі в Україні Ян Пєкло в етері Польського радіо 24 наголосив, що з російського наративу майже зникла тема «Північного потоку-2» і нині Росія очікує вже тільки гарантій щодо НАТО. Утім, як нагадав Пєкло, у 2008 році у Бухаресті був ухвалений документ, згідно з яким Україна та Грузія у майбутньому мали би стати членами Північноатлантичного альянсу, чому має передувати отримання відповідних планів дій:
«Десь цей Північний потік, звісно, є на задньому плані, і американці його використали, а в російському наративі цього Nord Stream немає. Є НАТО і гарантії, на яких Росії залежить, аби як сказано безпосередньо, Альянс не пішов далі на схід і анулював „бухарестську декларацію”, але теж гарантії, аби озброєння НАТО не могло не було розгорнуто у країнах східного флангу, що є спробою підриву нашої безпеки та самої концепції НАТО».
Водночас, як вважає польський дипломат Ян Пєкло, Путін досить «сильно завищив ставки»:
«Наразі Байден не може дозволити собі такої слабкості. Нагадаю, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ декілька разів повторив, що від України та країн Альянсу залежить, чи Україна та Грузія стануть його членами. Я вважаю, що такої загрози тут немає і бути не повинно, тим більше, що ми – уся Бухарестська дев’ятка – нагадали про це і були сприйняті серйозно, бо зі США були здійснені дзвінки всім лідерам країн B9. Це питання довіри до самого НАТО. Якщо в даний момент буде зроблена спроба нівелювати Бухарестську декларацію 2008 року, скасувати її, то це підривання самого Альянсу, довіри до нього, його можливостей та стратегічного мислення. Я не думаю, що такий варіант можливий».
Ян Пєкло звернув увагу на найновіші провокації та блокування Росією Азовського моря, яке хоче, аби весь світ визнав її «внутрішнім басейном». Він застерігає, що подальші провокації росіян там можуть завершитися більш відкритим конфліктом і, можливо, спробою створення сухопутного коридору з Росії в Крим. На переконання Пєкла, Путін абсолютно не зацікавлений перемовинами з владою у Києві, і йому потрібна виключно конфронтація:
«Кожен день стаціонування та рухів російських військ на кордоні з Україною коштує бюджету Росії дуже багато. Якщо Путін в змозі інвестувати у це і розвивати напруженість протягом тривалого часу, то його позиція у російському суспільстві радше буде слабнути, адже це впливає на економіку Росії, яка у фатальному становищі. Є загроза, що Путін може у зв’язку із цим економічним чинником утримування та забезпечення російських військових здійснити якість більш широкомасштабні конфронтаційні дії».
Водночас, як застеріг Ян Пєкло, нова атака Росії на Україну загрожує не тільки вже зі сходу, але також із півночі, з боку Білорусі, на що неодноразово натякав і підтверджував Лукашенка:
«Раніше це не бралося до уваги у сценаріях можливої оборони від російської атаки. Це створює нові можливості та нові проблеми, бо це дуже довгий кордон – понад 1000 км і цей відрізок кордону раніше погано охороняли, бо Лукашенку в Україні не сприймали як ворога, противника. Втім тільки нещодавно стало очевидним, що він завжди був і є людиною Путіна, залежною від Кремля. Українська армія сьогодні є значно сучаснішою, має бойовий досвід не тільки на Донбасі, має підтримку новітнім озброєнням з боку США, турецькі дрони „Байрактар” і має добре та ефективне командування. Це одна з найбільших армій в Європі із бойовим досвідом. І це не дає спокою Путіну – що ця армія може теж стати у майбутньому членом НАТО».
Ян Пєкло нагадав, що гібридна війна Путіна проти України постійно триває і вона розрахована серед іншого на дезінтеграцію української держави, використання внутрішніх конфліктів та російської агентури, яка присутня не тільки у країні над Дніпром, а насправді майже у кожній країні світу. Він застеріг, що можна очікувати різних сценаріїв, котрі важко передбачити, наприклад, як міграційно-гібридну атаку Росії та Білорусі на кордони Польщі, Литви та Латвії.
Експосол Польщі в Україні також висловив стриману надію щодо можливого поліпшення українсько-німецьких відносин у зв’язку з приходом у Німеччині нового уряду, в якому очільницею дипломатії стала голова партії «Зелених», яка є дуже критичною щодо поведінки Путіна та газогону Nord Stream 2. Це питання є особливо гострим у контексті найновішої інформації німецького видання «Bild» про те, що попередній уряд канцлерки Анґели Меркель блокував постачання оборонної зброї Україні через НАТО. А відтак чи змінить це ганебне рішення нова німецька влада на користь Києва – наразі поки невідомо.
IAR, PR24/Тарас Андрухович