Збройний російсько-український конфлікт може вдарити по польських кишенях, – читаємо на шпальтах видання «Rzeczpospolita». Як пише журналіст газети Адам Возьняк, війна призведе до підвищення цін на нафту, газ, а також обмежить постачання сировини.
Кількадесят тисяч фірм з польським капіталом, які нині діють в Україні, з тривогою читають повідомлення про ситуацію на українських кордонах — вони пам’ятають про Крим та значні збитки, пов’язані з російською окупацією півострова. «Бізнесмени тоді з дня на день залишилися практично ні з чим, – говорить газеті президент Польсько-української економічної палати Яцек Пєхота. – Тепер бізнесмени питають, що може статися і як це вплине на їхні гроші. Ми намагаємося представити аргументи на користь дипломатичного вирішення ситуації, але ж як далі буде розвиватися ситуація — ніхто не знає».
Якби чорний сценарій став дійсністю, війна вдарить як у фірми, що мають своє виробництво в Україні (меблеві фабрики, виробництво одягу), так і у фінансові фірми (банки). У випадку, якщо російська агресія не затримається на Східній Україні, підстави для тривоги має Польська нафтогазова компанія, котра минулого року купила більшість акцій в українській фірмі Карпатгазвидобування, що займається пошуками газу неподалік кордону з Польщею.
Російське вторгнення в Україну сповільнило би польсько-український торговий обмін, який за останні десять місяців минулого року підскочив на 44 відсотки, до 10,4 мільярда доларів на рік і перевищує дані за докризовий 2007 рік. За даними Польсько-української економічної палати, вторгнення вплине на польську металургійну промисловість через зменшення імпорту з України, а також електромеханічну та хімічну промисловість, що експортує на український ринок, а також польську агропродовольчу галузь.
Наслідки російського вторгнення в Україну відчує теж економічна співпраця Польщі з Росією. Як пише автор статті, 75% польського імпорту вугілля і 55% імпорту газу походить з Росії. На Росію припадає теж 65% імпорту до Польщі нафти. «Отже, тут слід добачати найбільші ризики для Польщі», – говорить економістка з Варшавського університету Малґожата Старчевська-Кшиштошек. Щоправда, як стверджує експерт Інституту Собєського професор Роберт Зайдлер, у випадку зупинки постачання газу та нафти, Польща в змозі впоратися з попитом за допомогою запасів та альтернативних джерел, але у довготерміновій перспективі за газ та нафту доведеться платити більше. Інший експерт, голова Інституту економічних досліджень Анджей Сікора вважає, що в крайніх випадках треба погодитися із значним підвищенням цін на сировину та обмеженням її постачання — а це вже буде глобальна проблема.
Як додає газета, кризові сценарії передбачають масовий наплив до Польщі біженців з України, а це вимагало би від польської влади додаткових дій, зокрема, зміцнення кордону, створення тимчасових таборів або ж візової лібералізації. Експерти мають сумніви стосовно успішності цих дій. «Польський уряд має неприхильне ставлення до біженців загалом. Ми просто не готові на приймання більшої кількості біженців та їхню інтеграцію», – говорить президентка Центру міжнародних стосунків Малґожата Боніковська.
Я.С.