Донедавна Саулі Нііністе був одним із найбільш надійних партнерів Владіміра Путіна на Заході: вони регулярно зустрічалися та спілкувалися через телефон. Але в четвер, оголосивши про те, що Фінляндія подає заявку на вступ до Північноатлантичного альянсу, президент країни порадив Путіну подивитися у дзеркало, бо це саме його провина.
Виправдовуючи вторгнення в Україну, Путін наголосив на необхідності зупинити розширення НАТО на Схід, але він досяг протилежного: після приєднання Фінляндії довжина кордонів, які Росія розділить з альянсом, подвоїться.
«Якби не жорстока війна, яку Путін розпочав посеред Європи, ми б залишалися нейтральними, але тепер зрозуміло, що кожен, хто не належить до оборонного альянсу, не може почуватися в безпеці», – говорять газеті «Rzeczpospolita» фінські дипломатичні джерела.
Щоправда, безпосередньої загрози зі сторони Росії в Гельсінкі наразі немає: війська, які раніше стояли по інший бік кордону, були знищені в результаті зіткнень в Україні. Але ця війна може тривати довго й перекинутися на сусідні країни, тож фіни не хочуть ризикувати, 76 відсотків людей підтримує вступ до НАТО, лише 12 відсотків – проти.
Тепер події розгортаються швидко. Очікується, що Фінляндія отримає запрошення від альянсу напередодні саміту НАТО в Мадриді наприкінці червня. Процес ратифікації вимагає схвалення кожного з 30 членів НАТО і зазвичай займає рік, але тепер це буде набагато швидше, поки близькі до Кремля країни, наприклад Угорщина, не створюватимуть проблем. У Гельсінках кажуть, що під час зустрічі в Білому домі в березні Нііністе попросив Джо Байдена про гарантії безпеки для його країни, про всяк випадок, перш ніж вона потрапить під дію ст. 5 Вашингтонського договору.
Це все тому, що реакція Росії не є оптимістичною, – пише автор статті Єнджей Бєлецький. Він нагадує, що колишній президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв припустив підвищення ймовірності ядерної війни через такий крок Фінляндії. Москва злиться через те, що фіни потягли за собою шведів. Якби не ініціатива Фінляндії, з якою Швеція має військовий союз, Стокгольм деякий час залишався б нейтральним.
Розширення альянсу означає зміну геостратегічної системи, особливо для країн Балтії та Польщі. «Тепер нам буде безпечніше», – каже очільник литовського МЗС Ґабріелюс Ландсберґіс. До цього часу, пов’язані з НАТО лише Сувалкським розривом, Литву, Латвію та Естонію вважалося дуже важко або навіть неможливо захистити. Тепер немає жодних сумнівів, що їм на допомогу можуть прийти Швеція та Фінляндія.
Р.Г.