Після низки інцидентів із російськими дронами над Польщею, Румунією, Данією та Нідерландами лідери країн ЄС усвідомили слабкі місця в захисті від малих безпілотників. На необхідності посилити європейську оборону, зокрема системи протидії дронам в інтерв’ю для «Gazeta Wyborcza» заявив комісар ЄС із питань оборони та колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.
Повертаючись із зустрічі з десятьма міністрами оборони у Гельсінкі, він повідомив про рішення розпочати роботу над європейським «муром» проти дронів — комплексним набором засобів виявлення й знешкодження загроз.
За словами Кубілюса, приклад України тут вирішальний. Українські підрозділи застосовують спеціальні радари, акустичні сенсори, електронні засоби приглушення та навіть дрони-перехоплювачі.
Євросоюз направить уповноважених із протидії дронам до України для обміну досвідом.
Кубілюс критикував використання дорогих ракет «повітря-повітря» для знищення невеликих дронів (вказав на випадок застосування AMRAAM), назвавши це неефективним з точки зору витрат. Він пояснив, що потрібна комбінація електронної боротьби, кінетичних рішень і мобільних систем, що реагують на маршрут польоту загрози.
Комісар також попередив про можливість серйознішої ескалації: він довіряє даним спецслужб і посилається на німецьку розвідку, яка нібито має докази обговорень Кремля можливості нападу на НАТО. Посадовець зауважив, що такі сигнали треба сприймати вкрай серйозно.
Ще одне ключове питання — забезпечення промисловості збройовими ресурсами. Андрюс Кубілюс нагадав про необхідність нарощувати виробництво боєприпасів і техніки та про нові фінансові інструменти ЄС для підтримки оборонних підприємств. Він також відзначив платформу Brave Tech EU, що об’єднує європейські та українські стартапи для спільної розробки оборонних рішень.
Кубілюс попередив: якщо європейські країни не підготуються зараз, вони ризикують «отримати суворий урок» на полі бою. На його думку, варто вчитися не лише на досвіді України, а й враховувати можливості Росії, яка, попри втрати, здатна масово виробляти озброєння.
Дональд Трамп прагне Нобелівської премії миру — за будь-яку ціну
У Швеції та Норвегії розпочинається Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі лауреати цієї престижної премії за 2025 рік. У понеділок, 6 жовтня, Нобелівський комітет у Стокгольмі оголосить лауреатів премії з фізіології або медицини. 7 жовтня — стане відомий переможець премії з фізики, 8 — з хімії, 9 — з літератури, 10 — премія миру, яку оголошують в Осло, а 13 жовтня — премія з економіки (Пам’яті Альфреда Нобеля).
Президент США Дональд Трамп розгорнув неформальну кампанію за Нобелівську премію миру. Як пише головний редактор «Newsweek Polska» Міхал Шадковський, Трамп активно шукає підтримки, вважаючи, що ця нагорода зміцнить його політичну позицію під час другого президентського терміну.
За даними видання, Трамп звертався навіть до норвезького міністра фінансів із проханням «підтримати» його кандидатуру, очевидно, не розуміючи, як саме працює Нобелівський комітет. Його соратники заявляють, що ніхто не зробив для миру у світі більше, ніж він, а серед тих, хто висунув кандидатуру Дональда Трампа — прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, проти якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт.
Сам же Дональд Трамп переконаний, що заслуговує на визнання за «завершення семи війн», хоча, як зазначає «Newsweek», більшість із перелічених ним конфліктів від Сербії та Косова до Ізраїлю й Ірану насправді не були врегульовані.
Шадковський попереджає: якщо головною метою Трампа стане не мир, а престижна нагорода, домовитись із ним буде вкрай складно. Адже тоді мова піде не про мир на умовах України, а про «мир за будь-яку ціну» — навіть ціною поступок Москві.
Попри суперечливість кандидатури, букмекери вважають Трампа одним із головних претендентів на цьогорічну нагороду.
Мережа швидкісних доріг у Польщі сягнула 8 тисяч кілометрів
Польща досягла важливого символічного рубежу: мережа автомагістралей і швидкісних трас в країні перевищила вісім тисяч кілометрів, — пише «Tygodnik Powszechny».
Цей показник, як зазначають польські оглядачі, означає не лише транспортну, а й цивілізаційну зміну — остаточний відхід від стереотипного образу «східноєвропейської країни», де подорож завжди була випробуванням на терпіння.
Для молодшого покоління поляків сучасні дороги — звична річ. Але їхні батьки добре пам’ятають 1980–1990-ті роки, коли країна майже не мала автомагістралей, а дороги були в поганому стані. За одне покоління Польща перетворилася з держави без розвиненої інфраструктури на країну з приблизно двох тис. км автострад і понад 5 тис. км швидкісних трас, які постійно розширюються.
Тепер Гданськ і Краків поєднують автомагістралі A1, A4 і S1, а Сілезію з Балтією з’єднує нова експрес-траса S3. На завершальному етапі — S19, частина європейського коридору Via Carpatia, що сполучить Литву з Грецією через схід Польщі. Разом із гордістю з’являються й нові виклики. Уряд скасував оплату за деякі автомагістралі, але тепер потрібно буде знайти кошти на утримання доріг і розвиток місцевого транспорту.
Еліза Концька отримала Літературну премію Nike 2025
Книга «Учора ти була злою на зелено» авторки Елізи Концької була нагороджена Літературною премією Nike 2025. Журі відзначило її як «лист любові до інших світів», а вибір комітету збігся з думкою читачів, що трапляється в історії премії дуже рідко.
Книга розповідає про стосунки матері з дочкою, що має нейротиповість.
В інтерв’ю для видання «Gazeta Wyborcza» Еліза Концька розповіла, що пишучи книгу відкрила для себе власну здатність до ретроспекції та роботи з болючими спогадами. Вона усвідомила, наскільки змінилося її ставлення до мови — спершу у спілкуванні з дитиною, а згодом у взаємодії з іншими людьми. У процесі писання вона віднайшла в собі дику й дивну сторону, про яку раніше навіть не підозрювала.
У 2025 році книга «Учора ти була злою на зелено» увійшла також до довгого списку престижної літературної премії Angelus, що відзначає найкращі прозові книжки Центральної Європи.
Х. С.