Анджей Почобут залишається особистим в’язнем Лукашенка
Білоруський режим 13 грудня звільнив 123 політичних в’язнів, серед них — нобелівського лауреата Алеся Бєляцького, а також опозиційних діячів Марію Колеснікову і Віктора Бабарико. Водночас у в’язниці залишається журналіст видання «Gazeta Wyborcza» Анджей Почобут, засуджений у 2023 році до восьми років колонії за сфабрикованими звинуваченнями.
Як пише «Wyborcza», на відміну від частини звільнених політв’язнів, Почобута не включили до списків осіб, яких білоруська влада доправила до кордону з Литвою. Журналіст Бартош Вєлінський називає Почобута «особистим в’язнем Лукашенка». Журналіст відмовився просити його про помилування або згоду на виїзд до Польщі, залишаючись принциповим і непохитним. Саме ця позиція, на думку оглядача, робить його особливо цінним заручником для режиму.
«Gazeta Wyborcza» зазначає, що під час неофіційних переговорів із США Лукашенко вимагає повного зняття західних санкцій і міжнародного визнання його президентства. У цьому контексті справа польського журналіста може бути інструментом тиску.
У білоруських тюрмах надалі утримується понад тисяча політичних в’язнів.
Gazeta Wyborcza
За що поляки люблять ЄС?
Згідно з останнім опитуванням, проведеним польською дослідницькою компанією Opinia24 на початку грудня для «Gazeta Wyborcza», поляки найбільше цінують у членстві Польщі в Європейському Союзі військову безпеку, фінансову підтримку розвитку країни (17%) та можливість вільно подорожувати й працювати по всій Європі (14%).
Участь у ЄС підтримують 69% опитаних поляків, тоді як 25% виступають за вихід країни зі співдружності. Для порівняння, у Португалії за членство у ЄС виступають 90% населення, в Іспанії — 89%, у Німеччині — 78%, у Франції — 67%.
Найбільше респондентів у Польщі, а саме 30%, як головну перевагу членства у ЄС вказали військову безпеку. Також дослідження показало, що значення військової безпеки є найважливішим для старших поляків. На неї як найголовніший для себе аспект вказало 24% респондентів у віці 40 років, натомість 39% — старших за 60 років.
Gazeta Wyborcza
До 300 євро за фото: Росія вербує диверсантів у Польщі
Російські спецслужби активізують вербування диверсантів у Польщі, використовуючи інтернет і соціальні мережі, — пише Wirtualna Polska» з посиланням Polsat News. Як з'ясували журналісти порталу, за нібито дрібні завдання, зокрема, за фотографування різних об’єктів пропонують від 200 до 300 євро.
Інформатор Polsat News розповів, що отримав у Telegram пропозицію фотографувати військові автомобілі за винагороду.
За даними польських служб, російська розвідка використовує фейкові інтернет-профілі, щоб завоювати довіру потенційних виконавців. Окрім фото, їм також пропонують встановлювати шпигунські пристрої або інші дії саботажного характеру.
Польські служби наголошують, що викриття таких мереж має ключове значення в умовах зростання масштабів гібридної війни, яку Росія веде також на території держав Європейського Союзу.
Wirtualna Polska
Диспропорція між подорожчанням цін на товари і послуги у Польщі
Інфляція в Польщі у листопаді 2025 року не перевищила 2,5% у річному обчисленні, як і прогнозував Національний банк Польщі, — пише портал www.money.pl з посиланням на дані Головного статистичного управління. Водночас структура зростання цін свідчить про збереження серйозних проблем для домогосподарств.
Хоча загальний індекс споживчих цін стабілізувався, економісти звертають увагу на різку диспропорцію між товарами та послугами. Ціни на товари зросли лише на менше ніж 1,5%, тоді як послуги подорожчали на понад 5%.
Найбільше зріст цін позначився на водіях, за рік найбільше вдарили по гаманцях алкоголь і сигарети, вони подорожчали на понад 7%. Відчутно зросли також витрати на навчання (понад 6%), кафе, ресторани та готелі (близько 5,5%), а також на лікування й медичні послуги — майже на 5%.
Витрати на утримання житла та енергоносії зросли на понад 4% і стали найбільшим окремим чинником інфляції. Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на майже 3%, що разом із житловими витратами формує основне фінансове навантаження для домогосподарств.
Головне статистичне управління також повідомило, що з січня наступного року інфляція розраховуватиметься за новою міжнародною класифікацією споживчих витрат, що має краще відображати сучасні моделі споживання.
money.pl
Майже 70% поляків скорочують різдвяні витрати
Наратив уряду та провладних медіа про «дешевші різдвяні свята» не відповідає реальності. За дослідженням компанії ANG Odpowiedzialne Finanse, 69% поляків планують обмежити святкові витрати.
Найчастіше люди заощаджують, купуючи продукти за акціями (33%), відмовляючись від нового декору (32%) і святкового одягу (30%). Понад чверть респондентів готують страви самостійно, щоб зменшити витрати. Частіше економлять жінки, ніж чоловіки.
Водночас 31% опитаних заявили, що не планують скорочувати витрати. Більшість поляків (81%) не фінансують свята за рахунок позик, хоча частина все ж користується кредитами або відстроченими платежами.
Niezalezna.pl
Українсько-польсько-нідерландська стрічка — серед переможців 25-го фестивалю Watch Docs у Варшаві
Українсько-польсько-нідерландська стрічка «Дівія» стала переможцем «Зеленого конкурсу» 25-го Міжнародного фестивалю документального кіно «Watch Docs — Права людини у фільмі», який проходив у Варшаві з 5 до 14 грудня, — інформує Польське агентство преси.
Стрічка показує, що війна — це невимовна трагедія не тільки для людей і тварин, а рослин, природи і землі загалом. Відзнаку «Зеленого конкурсу» також отримав фільм «Близько до землі» чеського режисера Томаша Елшка.
Головну нагороду фестивалю отримав фільм «Кабул: Молитва воїна» Абузара Аміні, а в конкурсі «Нові польські фільми» перемогла Вероніка Млічевська зі стрічкою «Дитина пилу». Спеціальну відзнаку отримала також Наталія Коняж за фільм «Срібло».
PAP
Tygodnik Powszechny: «Ти — Космос»
Польський Tygodnik Powszechny звернув увагу на український науково-фантастичний фільм «Ти — Космос» режисера Павла Острікова, який став хітом кінопрокату в Україні, а також здобув низку нагород на міжнародних кінофестивалях, зокрема, у Польщі.
У центрі сюжету — Андрій (Андрюха) Мельник, у майбутньому український астронавт працює в найбільшій компанії з утилізації ядерних відходів у Східній Європі. Він перевозить радіоактивні ядерні відходи на безлюдний супутник Юпітера Каллісто на борту свого вантажного корабля «Обрій» і скидає їх там.
Після знищення Землі він залишається, ймовірно, останньою людиною у Всесвіті. Його єдиними співрозмовниками стають балакучий робот Максим і… голос жінки з іншого кінця космосу — французької метеорологині Катрін, яка також вижила.
Як пише кінокритикиня Tygodnika Powszechnego Аніта Пьотровська, фільм поступово перетворюється з легкої, майже комедійної космічної одіссеї на мелодраму й екзистенційну притчу про кохання, яке приречене, але все одно варте ризику. Між героями — сотні мільйонів кілометрів, спілкування можливе лише голосом і через перекладач, а шанс на зустріч майже нульовий.
Видання підкреслює, що, попри обмежений бюджет і з огляду на те, що майже весь екранний час дія відбувається в інтер’єрі космічного корабля, стрічка не виглядає театральною чи умовною. Навпаки, вона вражає продуманою сценографією, візуальними рішеннями та іронічними відсилками до «2001: Космічної одіссеї» Стенлі Кубрика.
Окрему увагу Tygodnik Powszechny приділяє контексту створення фільму. Над дебютною повнометражною стрічкою Павло Остріков працював майже десять років, проєкт гальмували фінансові труднощі, пандемія та повномасштабна війна. Виконавець головної ролі Володимир Кравчук від початку російського вторгнення воював на фронті, а художник зі спецефектів Олександр Суворов загинув на війні.
«Ти — Космос», на думку Tygodnika Powszechnego, головним чином — про людську потребу в близькості, сенсі й любові.
Tygodnik Powszechny / Х.С.