«Вождь слов’янський, коли дивлюся на тебе, як ідеш з карабіном в руці, то серце моє наповнюється радістю», - так кричав на марші підтримки білоруського президента Войцєх Ольшанський, польський актор і активний діяч націоналістського Польського національного фронту.
Видання «Rzeczpospolita» проаналізувало, хто виступає з підтримкою Лукашенки, і яких аргументів вживає.
«Першу скрипку серед польських захисників білоруського режиму грають люди, пов’язані з партією Зміна, - пише видання. - Проросійське угруповання п’ять років тому заснував Матеуш Піскорський, котрий прославився тим, що у 2014 році поїхав спостерігати за "референдумом" в окупованому Росією Криму. У 2016 році Піскорського, за підозрою шпигунства на користь Росії, затримало Агентство внутрішньої безпеки».
У другій половині серпня 2020 року, коли інформація про те, що білоруський режим катує протестувальників, облетіла увесь світ, Піскорський на своєму профілі у ФБ писав, що Лукашенка «має шанс стати символом спротиву проти неоліберального глобалізму у Східній Європі, слов’янським відповідником Фіделя Кастро, Уго Чавеса чи Муаммара Каддафі», і що «в інтересі Польщі лежить стабільна, розвинута Білорусь, яка шанує права польської нацменшини. Ми знаємо, що такою є Білорусь Аляксандра Лукашенки. Але ми не знаємо, чи такою була би Білорусь під керівництвом нинішньої чи якоїсь нашвидкоруч склепаної опозиції».
Ці аргументи Піскорського прозвучали теж 22 серпня на маніфестації підтримки для Лукашенки, що відбулася під білоруським посольством у Варшаві. Захід організував генсек Зміни і автор порталу «Спутнік», що є рупором російської пропаганди, Томаш Янковський. Розлогий репортаж з маніфестації, в якій взяло участь понад двадцять осіб, було опубліковано на вже згаданому порталі.
Чергову маніфестацію підтримки для Лукашенки 30 серпня, цього разу під польським Сеймом, організував Роланд Дубовський, член організації «Братство слов’ян». Один із учасників, колишній член Зміни Марек Влодарчик, назвав присутність військ НАТО у Польщі окупацією, «а етнічні поляки у Польщі є громадянами другої категорії», - заявив він.
«Частина осіб, котрі виступають проти глобалізації, дивиться на Росію та Білорусь як на альтернативу, - пояснює газеті колишній аналітик Агентства розвідки Роберт Хеда. - Вони наголошують, що білоруська економічна система не впускає іноземний капітал, а у суспільстві панує рівність. Для них Мінськ і Москва — це не диктатури».
Видання «Rzeczpospolita» аналізує усіх «героїв» пролукашенківських маніфестацій. Усі вони пов’язані з радикально-націоналістськими організаціями, виступають за розірвання союзу зі США та наближення до Росії. Одна з таких організацій — Патріотичний союз «Ґрюнвальд». Його заснували наприкінці 80-х років колишні міліціонери та військові. Члени союзу мають антисемітські погляди, пропагують союз Польщі з Росією та вихваляють переваги планової економіки.
Газета питає антрополога з Університету в Нью-Джерсі, професора Яна Кубіка про мотиви такої однозначної підтримки для Лукшенки. «У цьому контексті слід говорити про ненависть до лібералізму і космополітизму. Цей лібералізм має різні виміри — політичний, економічний, культурний. І цей останній найбільше дратує крайнє праве середовище. Друга справа — це вихваляння авторитаризму і переконання, що політику можна реалізувати без поділу влади і без суспільного контролю. Лукашенка і Путін є досконалими прикладами такої політики».
Як пише видання, польські прихильники білоруського режиму стали відлунням російської та білоруської пропаганди, і повторюють усі наративи, що з’являються у російській, білоруській пресі. Один із таких прикладів — теза про те, що протести в Білорусі викликані зовнішнім втручанням. Про це, зокрема, говорив Лукашенка, звинувачуючи при нагоді США, Польщу, Чехію, Великобританію та Литву. Цю тезу просувають російські ЗМІ. Її теж повторюють польські учасники маніфестацій. «Рафал Моссаковський, засновник ультраправого телебачення CEPolska навіть вказував суму, яку закордон призначив на протести у Білорусі», - читаємо.
Інша теза — про невтручання «у внутрішні справи Білоусі» - випливає з боку Всепольської молоді, порталу Kresy.pl, Національно-радикального табору. «На переконання націоналістів, Польща нічого не виграє від допомоги білорусам, так само, як не виграла від допомоги Україні», - читаємо в газеті.
Я.С.