На шпальтах видання «Dziennik Gazeta Prawna» сьогодні читаємо про присутність російських найманців у різних країнах. Як читаємо у газеті, з 2014 року їхня присутність була помічена у щонайменше 30 країнах. Це випливає зі звіту вашингтонського аналітичного осередку Центр стратегічних і міжнародних студій (Centre for Strategic and International Studies). «Приватні військові фірми, хоч і нелегально, держава підтримує і висилає туди, де Росія не може або не хоче скеровувати регулярну армію. Офіційні збройні сили цієї держави, якщо не брати до уваги миротворчі місії ООН, присутні у Сирії і кількох державах колишнього СРСР», - читаємо у виданні. «Найбільш відомою, хоч і не єдиною такого типу фірмою, є „Ваґнер”, існування якої медіа викрили у 2015 році, а бойовиків за досі нез’ясованих обставин було затримано у серпні у Білорусі. Засновник цієї групи підполковник Дмітрій Уткін був офіцером спецпризначення військової контррозвідки, а у 2013 році офіційно перейшов до резерву. На його зв’язок із Кремлем вказує декілька фактів: у 2016 році він гостював у Путіна під час Дня героїв вітчизни як кавалер ордеру мучеництва. Через рік видання „РБК” оприлюднило інформацію, що він працює у фірмі, що належить Євґєнію Прігожину», - йдеться у виданні. І, як читаємо далі, цей давній ресторатор Путіна є куратором багатьох напівлегальних операцій, що ведуться російськими спецсилами за межами Росії.
Ця та подібні фірми юридично не зареєстровані, а російські закони прямо заперечують їх існування. «Військові фірми ставлять під загрозу американські впливи та підтримують російську геополітичну, економічну та військову експансію», - йдеться у звіті американського центру. Участь найманців у війні на українському Донбасі, Лівії чи Сирії – добре відома. Затримані у Білорусі «вагнерівці» мали досвід із кожним з цих регіонів, а одна із версій, що пояснювала їх присутність у Мінську, говорила про ймовірну подорож до Венесуели, аби охороняти російські енергетичні інвестиції. Ці чотири країни - це лише вершина айсберга. «Роль, яку відіграють військові фірми в окремих країнах, залежить від інтересів Росії. Безпосередня участь у збройних конфліктах – це лише частина їх завдань, це те, що найбільше видно, але й те, що викликає найбільше проблем. Як приклад – військові злочини, тортури і жахливе вбивство полонених у Сирії, що довела „Новая газєта”», - йдеться у виданні. І далі – «у більшості держав росіяни займаються навчанням місцевих силових структур, захистом економічних інтересів Кремля чи збиранням таємної інформації».
IAR/М.К.