Як нагадує на шпальтах газети експерт, Москва ще навесні готувала наступ на Україну, однак це виявилося уже традиційне загострення напруженості. Сьогодні ж ми за крок до запуску Nord Stream 2, а газ став головною зброєю проти Заходу та залежних від сировини України та Молдови, яким Ґазпром погрожує перекриттям вентилів. До цього додається інспірована Москвою криза на польсько-білоруському кордоні. Важко собі більш сприятливі для Путіна часи, пише Томаш Телюк.
Як зауважує автор, Москва здійснює на Київ військовий та економічний тиск. Він підкреслює, що Росія зосередила при кордонах України 100-тисячну армію, а над Дніпром переконані, що удар – це тільки питання часу. На погляд Телюка, подібний військовий та економічний тиск Росії у Білорусі призвів майже до повного її поглинання. Публіцист вважає, що тепер Кремль розраховує повторити сценарій і готується відбудувати СРСР. «Мрією нинішньої (російської) влади є відновлення єдності республік, котрі отримали автономію внаслідок розпаду комунізму. Різниця у тому, що угоди із Заходом за зеленим столом більше не буде, бо Росія немає жодної, навіть вдавано конструктивної ідеї. Можливе поглинання імперією незалежних держав може відбутися з використанням танків», - застерігає автор.
Природним, на думку Телюка, є «повзучий» варіант – забезпечення у верхівках влади лояльних до Кремля представників, як це відбувається у Білорусі. Він переконаний, що крім України, під прицілом Москви є теж Молдова, де російська армія надалі окупує мілітаризоване Придністров’я, а також країни Балтії.
Як наголошує публіцист, черговим елементом став газ, а побудова Nord Stream 2 обернулася шибеницею для Заходу. Тепер Ґазпром може шантажувати не тільки Молдову та Україну, але завдяки Німеччині, також багато інших країн, котрі купують та будуть купувати газ за посередництва Берліна.
На думку Томаша Телюка, росіяни хотіли би вибуху проросійської революції у якійсь із згаданих вище країн і тоді Путін міг би запропонувати розв’язання кризи та введення російських військ, звісно під «благородним гаслом захисту російськомовної меншини». Продовження цього сценарію нам відоме…
За словами автора, бездумна енергетична політика Євросоюзу, залежність від імпорту сировини, призвели до того, що багато країн континенту опинилося в економічному паті. Ще гірше, як пише він, виглядає ситуація країн, традиційно, тобто історично та інфраструктурно, залежних від постачань з Росії. Телюк нагадує про окупацію Росією вугільного Донбасу, а також Молдову, яку Москва залякує перекриттям газу.
Утім публіцист вважає, що Україна перебуває у значно гіршій ситуації, бо вона не є ані членом НАТО, ані
ЄС і, попри закупівлю озброєння та анонсовану військову і фінансову підтримку Великої Британії, США та Канади, Київ у випаду війни, як вважає автор, може розраховувати тільки на себе.
Томаша Телюка турбує також те, що все голосніше говорять про те, що Путін може напасти з Білорусі. «Це був би новий елемент гри, адже Мінськ і Київ залишалися дотепер у добрих відносинах. Якщо агресія відбудеться з території Білорусі, то українці почнуть вважати білорусів ворогами. Саме цього хоче Путін. Створювати поділи у слов’янському світі. Тому є теж операція „Шлюз” проти Польщі, Литви та Латвії. Використання мігрантів як гарматного м’яса, якими можна маніпулювати, знущатися з них, обманювати та окрадати їх, ще не було у сучасній історії регіону. Кремль порушує чергові моральні стандарти. Мабуть немає підлості, до якої він би ще не вдався», - наголошує публіцист.
Телюк теж нагадує, що гібридне зіткнення доповнюється дезінформаційною війною. «Адже Путін до сьогодні стверджує, що в Україні триває громадянська війна. А іммігрантів до прикордонних лісів нібито звозить Польща, яка виловлює їх у Німеччині. А поляки обернулися проти Католицької церкви та християнської війни, що наказує любити ближнього. Адже відомо, що ніхто не любить так ближнього, як російська влада. Особливо, коли він вже мертвий», - пише Телюк.
«Природно, що притаманним для Росії є те, що вона вміє посилювати та послаблювати напруженість, маніпулюючи настроями. Чи так буде й цього разу? Ліпшої нагоди для атаки може вже не бути. Для Заходу найбільшою несподіванкою було у 2014 році те, що Росія дуже ефективно захопила Крим. Тепер він, схоже, заскочений тим, що Nord Stream 2 використовується з політичною метою. Тому у випадку атаки на Україну, здивування може виявитися ще більшим», - вважає Томаш Телюк.
«Gazeta Polska Codziennie»/Т.А.