Публіцист Марцін Мамон (Polska Times) пише, що в українських військових є серйозні проблеми з озброєнням, попри те, що з багатьох фотографій озброєних солдатів, що їх поширюють в інтернеті, може скластися зовсім інше враження. Невідомо, де зараз озброєння, що його мало передати НАТО. Марцін Мамон припускає, що частина могла потрапити на чорний ринок. Західноєвропейські країни, очевидно, декларують більшу допомогу, ніж допомагають насправді.
Автор посилається на комбата, з яким йому вдалося поспілкуватися: той запевняє, що від західних партнерів його батальйон отримав лише амуніцію, а зброя в них ще радянського зразка. Завершує свої міркування Марцін Мамон песимістично: Росії зброї напевне не бракує і вона може спробувати ще раз «піти на Київ». На жодні інші джерела, крім приватної розмови, автор не посилається, тож його висновки не варто сприймати однозначно.
Мацєй Чарнєцький (Wyborcza) теж зауважує, що українці довго намагалися більше говорити про власні успіхи, ніж страхи, а віднедавна головний мотив українських медіа – втрати на війні. Українські політики називають різну кількість військових, які щодня гинуть: Володимир Зеленський – 60–100 людей, Михайло Подоляк – 100–200, Олексій Арестович – 200–300.
Чарнєцький теж переконаний, що росіяни мають значно більше озброєння, ніж українці, і що західні країни занадто зволікають з допомогою. З путіним не має сенсу домовлятися, він розуміє лише мову сили. Чарнєцький засуджує висловлювання політиків, які або сподіваються на «замороження конфлікту», або на поступки з боку Києва, які задовільнили б путіна. Стратегія «давати стільки зброї, щоб українці і не програли, і не виграли» тільки затягує «конфлікт».
О.Р.