Іспанія ініціювала реформування міграційної політики та якнайшвидшого прийняття Пакту про притулок та міграцію. К це може вплинути на політику охорони кордонів та пересування громадян територією ЄС, газета поцікавилася у Бартоша Гродецького, заступника міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі.
За його словами, пакт мав стати відповіддю на міграційну кризу 2014 та 2015 років. Події в Сеуті та Мелільї ще раз показують, що потрібні ефективні механізми боротьби з міграцією.
"На мою думку, швидке ухвалення пакту сьогодні мало що змінить, оскільки це викликає сумніви серед держав-членів. Крім того, останні події означають, що ми повинні розробляти ефективніші інструменти боротьби, наприклад, з механізмами інструменталізації міграції. Кожне наступне президентство намагається знайти компроміс, але зазвичай закінчується прийняттям елементів, які не викликають особливих емоцій. Останнє, французьке головування, запропонувало метод послідовного досягнення компромісу в межах різних елементів пакту, т.зв. поетапний підхід. Було досягнуто компромісу з переглядом регламенту EURODAC – суто технічна зміна для збільшення можливостей обміну даними між системами. Декларація була підтримана не всіма державами-членами через запровадження неузгоджених елементів солідарності. Ймовірно, дискусія повернеться під чеським головуванням", - говорить співрозмовник Газети правної.
Основна вісь суперечки, продовжує Бартош Гродецький, зосереджена навколо питань ефективної охорони зовнішніх кордонів Співтовариства та механізму солідарності. На думку багатьох держав-членів, у тому числі Польщі, відсутність ефективних дій на кордоні безпосередньо впливає на належне функціонування Шенгенської зони, тобто одного зі стовпів ЄС. Якщо зовнішні кордони не будуть належним чином захищені, держави-члени запровадять контроль на внутрішніх кордонах – що вже відбувається в багатьох місцях – що саме по собі суперечить ідеї вільного пересування людей. Представлений у пакті механізм солідарності, заснований на алгоритмі розподілу мігрантів і фінансових внесків, фактично є поверненням до моделі переселення, яка вже неодноразово ставилася під сумнів. Крім того, це збільшує т.зв вторинні переміщення, які обтяжують системи надання притулку та прийому в західноєвропейських країнах.
"Основою сьогодні є чітка політика захисту кордонів, швидкі процедури, пов’язані з наданням міжнародного захисту і, отже, ефективна політика реадмісії та повернення, гнучкі механізми солідарності з урахуванням суверенітету держав-членів та можливості внесків, а також ефективна відповідь на всі дії, пов’язані з інструменталізацією міграції. Це питання, щодо яких ми повинні шукати спільні рішення, щоб мати можливість продовжувати роботу з системою управління міграцією".
Як відомо, нещодавно Польща завершила спорудження стіни на кордоні з Білоруссю. В контексті українсько-російської війни. Польща неодноразово була хвалена Єврокомісією за за політику щодо біженців з України, але будівництво стіни на кордоні з Білоруссю сприйняли зовсім по-іншому, а Єврокомісія була проти фінансування її будівництва, зазначає видання.
Бартош Гродецький натомість зазначає, що наразі немає іншого способу, окрім створення такого типу інфраструктури, щоб обмежити наслідки гібридної операції, яку готує режим Лукашенка проти Польщі та ЄС. Поточні стандартні процедури є тривалими і не можуть ефективно реагувати на цей тип загрози.
"Єдине, що викликає оптимізм у цьому питанні, це те, що ми нарешті починаємо розумно говорити про поправку до правил охорони зовнішніх кордонів ЄС. З нашої ініціативи під час головування Словенії було введено поняття гібридної загрози. Побачимо, чи не буде через мить цю концепцію знову змінено у всіх випадках у рамках триваючого вторгнення Російської Федерації в Україну та процесу вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. Треба реально реагувати на такі виклики", - наголосив урядовець.
Щороку, цитує видання Dziennik Gazeta Prawna Бартоша Гродського, близько 100-130 тисяч. мігрантів намагаються потрапити до Європи через Середземноморський басейн. Якщо поглянути на статистику, то вона незмінно тривожна. Якщо транзитні маршрути для мігрантів у Середземному морі продовжуватимуть бути активними – незалежно від того, чи є вони західними, центральними чи східними, і якщо ми все ще не вирішимо це на рівні Співтовариства – тоді державам-членам залишається лише будувати стіни. Питання в тому, чи повинна так виглядати Європа?
Водночас, якщо ми належним чином не захистимо зовнішні кордони, то, як я вже казав, ми вдаримося по Шенгенській зоні. Це тісно пов’язані проблеми, які не лише становлять виклик у політиці громади, а й будуть елементом політичних дебатів у національній політиці, - додав він.
Dziennik Gazeta Prawna / В.Г.