Українці хочуть жити та працювати у Польщі. Про це пише свіжа Rzeczpospolita. За словами видання, щомісяця за польським ідентифікаційним номером PESEL звертається від 20 до 30 тисяч громадян України.
Газета наводить офіційні дані, згідно з якими, незважаючи на те, що приблизно стільки українців в’їжджає, скільки виїжджає через польський кордон (в середньому від 20 тис. до 30 тис. на день), все ще зберігається значне стабільне зростання нових реєстрацій українських громадян у базі даних PESEL.
Як читаємо у статті, за останній місяць статус іноземця UKR (спеціальний статус, який Польща надала з середини березня минулого року лише громадянам України у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії — ред.) отримали понад 22,2 тисячі українців. І його вже має 1 мільйон 577 тисяч 289 громадян України (дані на 27 березня). Статус UKR дає громадянам України право залишатися у Польщі, а також нарівні з громадянами Польщі — доступ до соціальної допомоги, медичного та трудового страхування, а також до спеціальної одноразової допомоги — 300 злотих лише для біженця.
За словами професора Пьотра Длуґоша з Педагогічного університету Кракова, є декілька причин цього явища. «Безумовно, багато українців — це ті, хто втекли від війни, але не зареєструвалися у нас, сподіваючись, що війна закінчиться і вони повернуться. Дехто з них працював дистанційно. Але війна триває», — пояснив професор. Він додав, що частина українців у Польщі також може бути внутрішніми іммігрантами з країн ЄС.
Як зазначає видання, збільшення числа українських воєнних мігрантів у Польщі може бути результатом запізнілої реєстрації, а також, наприклад, неточності у правилах виплати допомоги 500+ у контексті виїздів до 30 днів. Біженці, які залишили Польщу, через 30 днів втрачають український статус. Можливо, вони повертаються і реєструються знову, припускає польська газета.
«Важлива загальна тенденція, яку ми спостерігаємо — останні п’ять місяців у нас залишається близько мільйона українців. Також немає другої хвилі, якої ми боялися. Ця стабільність може свідчити про те, що багато людей залишаться в Польщі, і не виключено, що після війни до них приєднаються чоловіки», — каже Бартош Марчук, віце-президент Польського фонду розвитку, колишній міністр праці. Тим більше, що в лютому було побито рекорд працевлаштування біженців, зареєстрованих в Управлінні соціального страхування (ZUS) — 214 тисяч.
Як вважає видання, до цього їх мобілізує уряд, який ввів зобов’язання для українських біженців покривати половину вартості проживання та харчування з 1 березня (40 злотих на день, а з травня — 60 злотих на день) — це особи, які перебувають у Польщі не менше 120 днів у місцях колективного проживання.
Глобальні дослідження показують, що оптимальна допомога для біженців має тривати максимум один рік — довше вона демобілізує одержувачів, яким потім дуже важко повернутися на ринок праці та стати незалежними. Минулого року допомога Польщі Україні склала 30 мільярдів злотих (разом з військовою технікою), тобто 1 відсоток польського ВВП, повідомила міністерка фінансів Маґдалєна Жечковська в ефірі Radio Zet.
Rzeczpospolita/Т.А.