Видання «Dziennik Gazeta Prawna» помістило статтю «Женя і Саша. Дружба Пріґожина і Лукашенки небезпечна для Польщі». Публіцист Збіґнєв Парафіянович звертає увагу, що після бунту ваґнерівців питанням номер один для Варшави є те, яким буде майбутнє Євґєнія Пріґожина в Білорусі.
Автор нагадує, що, по суті, майже все президентство Лукашенки – це менш або більш інтенсивний шантаж або торгівля живим товаром. Не лише мігрантами. Раніше диктатор вів переговори про поступки з Європейським Союзом та Сполученими Штатами, торгуючись політв’язнями. Тепер він може здобути новий засіб – парамілітарну організацію з досвідом із Субсахарської Африки, Лівії, Сирії та Донбасу. Якщо Пріґожину вдасться перенести до Білорусі принаймні частину досвідчених солдатів, він запропонує Лукашенці «консалтингові» послуги – йдеться про обслуговування розвідувальних дронів і камікадзе та штурмової тактики в урбанізованій місцевості.
Білоруський диктатор може використати досвід ваґнерівців у придушенні бунту, наприклад, в армії або силах безпеки. Протестів демократичної опозиції він не побоюється так дуже, як невдоволення в силових структурах. Приватна армія в обох варіантах може бути дуже придатною.
У статті також відзначено, що Білорусь – для Пріґожина тема не нова. Від осені минулого року офіцери-ваґнерівці будували для Лукашенки приватну армію, яка віддзеркалює російську. Корпорація Guard Service (GS) мала сповнити путінську вимогу відправити на Донбас та південь України білоруський контингент без необхідності участі у війні військових під прапором Білорусі.
Н.Б.