Газета Rzeczpospolita повідомляє, що за останні три роки Польща залучила майже два мільйони нових робітників з-за меж ЄС. За даними Євростату, 2020 року Республіка Польща видала 600 тисяч робочих віз. Для порівняння: у всіх країнах Євросоюзу за цей період було видано 2,2 мільйона робочих віз для іноземців, роком пізніше — понад 790 тисяч (у Німеччині — понад 18 тисяч, у Чехії — 41 тисячу, а в Італії — 50 тисяч).
Унаслідок війни рф проти України більшість працівників прибули до РП з України та Білорусі, а також Туреччини (25 тисяч), Узбекистану (33 тисячі) та Індії (41 тисяча). Минулого року Польща також запросила робітників з Афганістану (152 дозволи) і навіть із росії (2330), хоча через війну Польща не видає росіянам туристичні та шенгенські візи.
Rzeczpospolita констатує, що, хоча уряд Польщі бореться з нелегальними мігрантами, він широко відчиняє двері для інших іноземців. Проблема в тому, що не існує систематичної перевірки того, чи справді власники робочих віз влаштувалися працювати в Польщі. Роботодавці та агенції з працевлаштування повинні повідомити держоргани, якщо іноземець не розпочне роботу протягом семи днів. Але вони цього не роблять.
Rzeczpospolita пояснює, що роботодавець звертається до воєводи за дозволом на працевлаштування конкретних іноземців. За кожну людину він має заплатити від 50 злотих (робота до трьох місяців) до 100 злотих (понад три місяці) або лише 30 злотих за так звану процедуру декларування про приїзд працівника (охоплює громадян шести країн Східного партнерства). Проте контролю над економічним іммігрантом, який в'їхав у Польщу з робочою візою, практично немає.
Вибіркові перевірки проводить прикордонна служба та інспекція праці. Останній приклад: прикордонники прийшли до великого агентства з працевлаштування у Лодзі, яким керував 40-річний грузин. Перевірок зазнали іноземці з Грузії та Білорусі. Як з'ясувалося, із середини минулого року підприємець зареєстрував у службі зайнятості 1647 заяв про доручення роботи іноземцям (це «перепустка» на візу). Ніхто з цих іноземців не влаштувався працювати.
436 із 500 громадян Афганістану, Бангладешу, Філіппін, Єгипту, Індії на підставі дозволів на роботу, отриманих агентством з працевлаштування з Лодзі, яким керує українка, отримали візу до Польщі для роботи переважно на птахопереробних підприємствах у місті Кутно. Але не вийшли на роботу, — читаємо у Rzeczpospolita. Видання запитує, скільки із 790 тисяч власників польських робочих віз залишилися працювати в РП, а скільки з них використовували їх тільки для того, щоб потрапити до Польщі і звідти поїхати далі на захід? Цього ніхто не перевіряє. Водночас, як пише польська газета, дедалі більше іноземців, переважно українців, їдуть на роботу до Німеччини чи країн Скандинавії на підставі підроблених документів або польських робочих віз.
Rzeczpospolita/Т.А.
