Росія масово збільшила поставки зерна до Латвії в першому кварталі 2024 року. Водночас дискусія щодо ембарго на імпорт продовольства до ЄС просувається дуже повільно. Про це читаємо у статті «З Росії в Європу надходить зерно. Визріває ідея щодо митних зборів» на шпальтах свіжої Rzeczpospolita.
Імпорт російського зерна до Латвії з січня по березень 2024 року зріс на 39,8%, до 158 тис. тонн, – повідомляє литовський портал LSM з посиланням на дані Державної податкової служби республіки (VID). Імпорт російської кукурудзи до Латвії зріс на 26,5%, жита – на 70,6%.
Видання нагадує, що саме Латвія представила звіт на Європейській раді сільського господарства в січні, в якому сказано, що Європа заплатила Росії два млрд євро в 2023 році (1,3 млрд євро згідно зі звітом ЄК), а її дешеве зерно дестабілізує локальні ціни на європейських ринках.
За даними Євростату, імпорт усієї харчової продукції з росії становив до 2,7 млрд євро. Лідирують у закупівлях три країни: Латвія – 355 млн євро, Нідерланди – 324 млн євро та Німеччина – 307 млн євро. Однак ці країни обмежили торгівлю, а Іспанія та Італія збільшили імпорт російських товарів аж на 72% і 18%. Торік Берлін продав росії продовольства на 1,2 млрд євро, тож можливе ембарго було б йому не на користь.
«Іміджево ці відносини відверто несправедливі: Європа наклала більше обмежень на торгівлю українською, ніж російською сільськогосподарською сировиною», - наголошує Rzeczpospolita.
Газета зазначає, що 22 березня Єврокомісія запропонувала запровадити мита до 50% на імпорт зерна з росії та Білорусі. Утім, як додає, наразі ЄС відмовлявся від санкцій на імпорт продуктів харчування, щоб російська пропаганда не використовувала це рішення, щоб звинуватити Брюссель у спричиненні хвилі голоду у світі. Тому теж не буде мит на транзит російського зерна для «забезпечення глобальної продовольчої безпеки, особливо країн, що розвиваються», цитує рішення Брюсселя видання.
Rzeczpospolita пише, що тепер нову пропозицію має схвалити Рада Європейського Союзу. Після ухвалення Радою тарифи почнуть діяти негайно. Проте інтереси держав-членів дуже різні. Ось чому не йдеться про ембарго, адже не конче всі погодяться на мита.
Rzeczpospolita/Т.А.