Видання Dziennik Gazeta Prawna пише про останні дні комунізму і про те, як виглядала кампанія перед виборами 4 червня 1989 року. Це був один із ключових моментів у новітній історії Польщі. Це була перша виборча кампанія, в якій легально могла брати участь опозиція від часу встановлення в Польщі комуністичної системи після Другої світової війни. Усе узгоджено внаслідок домовленостей за «Круглим столом», що тривали від 6 лютого до 5 квітня 1989 року.
Досягнуті порозуміння були результатом багатомісячних переговорів між представниками комуністичної Польської об’єднаної робітничої партії та опозиції, яку представляла передусім «Солідарність». Метою цих переговорів було послабити наростання політичної та економічної кризи, яка паралізувала країну.
Вибори 4 червня 1989 року принесли розгромну перемогу «Солідарності». У Сенаті вона здобула 99 зі 100 місць, і це був безпрецедентний результат. У Сеймі, хоча Польська об’єднана робітнича партія мала гарантовані 65 відсотків місць, кандидати від «Солідарності» здобули всі можливі мандати (161), і це показало величезний масштаб суспільної підтримки для опозиції.
Результати виборів були переломними, вони стали початком лавини змін у Польщі. Перемога «Солідарності» означала кінець монополії комуністичної влади та відкрила шлях до демократичних змін.
Вже в серпні 1989 року Тадеуш Мазовєцький став першим некомуністичним прем’єр-міністром у східному блоці, а в грудні 1990 року Лєха Валенсу обрано на посаду президента Польщі.
Н.Б.