З 14 серпня до 1 вересня, під гаслом «Від Шопена до Монюшка», у Варшаві триватиме 15 Фестиваль «Шопен і його Європа», організатором якого є Національний інститут Фредерика Шопена, а одним з двох головних партнерів – Друга програма Польського радіо. Окрім того, до числа медіапатронів належать, як і варто було б очікувати, Польське радіо-Шопен, та загалом – найбільша радіомовна компанія Польщі.
А детальніше розповісти про цю подію я попросив Пьотра Войцєховського, речника Національного інституту Фредерика Шопена:
- Передусім, виходячи від гасла цього фестивалю, треба згадати про 200-річчя від народження Станіслава Монюшка, що, власне, відзначається цього року. Ми, звісно, хочемо відсвяткувати її дуже голосно, по-перше, за допомогою опер. На фестивалі будуть концертні виконання двох опер Станіслава Монюшка, а також ще дві інші опери – «Краків’яни і ґуралі» Яна Стефані, тобто, можна сказати, перша польська опера, а також, вже часів Станіслава Монюшка, опера видатного італійського композитора Джузеппе Верді «Корсар» (що, можливо, менш відома в його доробку). А окрім цього, у контексті Монюшка прозвучить сольний концерт із його піснями у перекладі на французьку, виданих у Парижі ще за життя цього композитора. Їх, поруч із піснями Роберта Шумана і Анрі Дюпарка, виконає німецький тенор Крістоф Преґардьєн. Окрім цього, Монюшко з’являтиметься у рамках різноманітних сольних і камерних концертів, у вигляді різноманітних парафраз, цитат – це будуть такі твори, що або становитимуть переробку, або аранжування пісень та інших творів Монюшка для фортепіано або камерного виконання.
- Як про це свідчить назва всього фестивалю «Шопен і його Європа», і як свідчить гасло його цьогорічного випуску, йтиметься про польську музику у контексті Європи. І тут виникає питання, наскільки взагалі польська музика відома на Заході? Окрім Шопена, безперечно, бо це, безперечно, надзвичайно важлива фігура для європейської музичної традиції. Натомість, наскільки, наприклад, відомий Монюшко? І я питаю Вас про це, зокрема, при нагоді спроби реінтерпретації творчості цього польського композитора, що до неї вдався, скажімо, Фабіо Біонді.
- Гасло «Шопен і його Європа», звісно, супроводжує фестиваль від його початку, і, можна сказати, що нашою фестивальною місією є представлення не лише європейського музичного репертуару, але також, власне, польського і, так би мовити, рекламування польської музики назовні. Останніми роками це особливо помітно, особливо у контексті Монюшка і того, що робить Фабіо Біонді. Адже та італійська версія «Гальки», яку він представив, спочатку на фестивалі, але й пізніше, коли ми це представили у формі звукозапису на двох дисках, отримала величезне визнання у світі. Це нас дуже радує. І саме завдяки словам Фабіо Біонді можна сказати, що музику Станіслава Монюшка відкрили і високо оцінили наново, бо хтось з іншого культурного середовища подивився на неї і сказав нам, що її варто виконувати. Бо ми не завжди мали щодо цього певність. Натомість, черговим кроком у цей бік є цьогорічний «Фліс», також авторства Станіслава Монюшка. Його вже буде виконано в оригіналі польською мовою, але також під диригуванням Фабіо Біонді, котрий, як він наголошує в багатьох інтерв’ю, взагалі захоплений творчістю Станіслава Монюшка, і «Галька» не була тут винятком. Він дуже охоче звертався і звертатиметься до чергових сценічних творів нашого композитора.
- Отже, як Ви вже трохи відхилили завісу цьогорічного фестивалю, його гістьми будуть зірки першого плану, як, от, наприклад, Біонді. Переглядаючи програму, я знайшов також і українського виконавця – Вадима Холоденка, і про його участь я би хотів Вас попросити розповісти.
- З українських виконавців він буде єдиний, але дуже важливий у контексті усієї події, оскільки він – поруч зі своєю і життєвою, і музичною – партнеркою Альоною Баєвою, будуть одними з найважливіших артистів на фестивалі, можна сказати – артистами-резидентами. Кожен з них протягом цих трьох тижнів виступить аж тричі: двічі камерально, а раз – у супроводі симфонічного оркестру. Окрім цього, це буде дебют Вадима Холоденка на історичному інструменті, а з ним гратиме оркестр із інструментами XVIII століття, також дуже близький і фестивалю, і нашому інституту. Отже, присутність Вадима Холоденка і Альони Баєвої надзвичайно для нас важлива з перспективи усієї нарації фестивалю.
Окрім того, оскільки Ви питаєте про гостей, то я маю обов’язково згадати, що цього року ми відзначаємо 100-річчя встановлення дипломатичних відносин між Польщею та Японією. З цієї причини настільки багато виконавців з цієї, власне, країни також виступлять на нашому фестивалі. Це будуть і два оркестри, і троє диригентів, і двоє солістів-піаністів, і двоє солістів-співаків. Отже, власне при нагоді цієї річниці ми маємо цілу плеяду японських зірок.
- І, як Ви вже зазначили, це буде не лише польська музика.
- Ні-ні, звісно. Ми намагаємося заражати закордонних артистів польською музикою, але, звісно, це, як назва фестивалю про це свідчить, такий собі мар’яж нашої польської музики з європейською. Тим більше, що польська музика невід’ємно вписується до європейської класичної музики. Хоч також ми маємо й неєвропейські мотиви, як, власне, оцей японський, тим більше, що один з творів походитиме, власне, з цієї країни.
Антон Марчинський