У міському просторі – близько двадцяти інсталяцій, виставок, перформенсів. Головна тема цьогорічного фестивалю – гостинність, яку куратори фестивалю представили за допомогою двох польських слів «gość» («гість») i «inność» («іншість»). До цієї теми прямо звернувся і познанський художник Титус Шабельський, який вирішив у своїй інсталяції «Спільний ґрунт» привернути увагу до того, звідки ми всі виводимось, що спільного ми маємо.
Художник звернувся до кількох українців, які живуть, навчаються і працюють в Любліні, з проханням, аби вони привезли жменю землі зі своїх рідних міст і сіл з України. Це - основа інсталяції, яку він задумав і втілив у сквері Леха Качинського біля люблінського Центру культури. Землю, яку українці привезли з Тернополя, Львова, Києва, Хмельниччини, Харкова та Запоріжжя, під час вернісажу інсталяції куратори фестивалю Томаш Кетлінський і Павел Лешкович розсипали на прокопаній стежці, яка є символічним кордоном, на сквері. На щодень на ньому росте трава. Задум художника простий: земля, привезена з різних куточків України, має залишитись в Любліні, а викопана стежка-кордон з часом має зарости травою і стати непомітною. Крім цього, з того ж скверу в Любліні було взято кілька горсток землі, яка має потрапити до тих міст в України, звідки була привезена на потреби інсталяції.
Художник Титус Шабельський каже, що всі люди, які живуть в тому чи іншому місці, а в даному випадку в Любліні, вносять частину себе, своєї культури, звичаїв, ментальності у цей простір. Земля, на його думку, це щось універсальне, те, звідки всі виводяться і що повинно об'єднувати.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі.
Мар'яна Кріль