13 жовтня в Українському домі у Варшаві відкрилася фотовиставка «Етно». Це світлини дітей в українському національному вбранні, дітей різного віку, дітей, яких об'єднує те, що їхні батьки воювали на сході України.
Наталія Воят, благодійний фонд «Здійснити мрію»: У фотопроєкті «Етно» взяло участь двадцятеро дітей віком від восьми до вісімднадцяти років. Враховуючи останні події в України, народилася ідея показати українські національні строї дітьми героїв, учасників АТО. Строї нам надали Роксолана та Олександр Гривулі, котрі створюють Музей автентичного національного одягу. Фотосесію провела Світлана Лисцева, чудова фотограф, яка спеціалізується в етно-фотографії, а зйомки вудбувалися в різних куточках Львова.
Надія Шуль, Українська суботня школа «Материнка», кординаторка візиту дітей-учасників проєкту «Етно» до Варшави: Ідея, щоби відкрити фотовиставку «Етно» у Варшаві, з’явилася ще влітку, коли ці діти приїжджали до польської столиці на запрошення Української суботньої школи «Материнка». На зустрічі у Посольстві України в Польській Республіці виникла ідея, щоби запросити виставку до Варшави. Адже «Етно» об’їздило Україну, було в Грузії, час їй подорожувати далі. Дату, тобто 13 жовтня, ми вибрали не випадково – адже 14 жовтня українці святкують важливе свято – Покрови, це теж День захисника України. І те, що якраз цими днями діти у Варшаві, має велике значення, адже вони тут представляють своїх батьків, представляють Україну.
Єлизавета Кусько, учасниця фотопроєкту «Етно»: Нам дали можливість відчути себе моделями, і це було дуже класно! Мене одягнули у вінницький стрій, а в коси заплели стрічки... Коли я дивлюся на цю фотографію, то пишаюся собою. У Варшаві мене дуже гарно прийняла сім’я, дуже хороша в мене, можу сказати, друга мама... Екскурсія на Польському радіо теж мені дуже сподобалося, тим паче, що хочу поєднати своє життя з журналістикою, наприклад, з кримінальною журналістикою.
Анастасія Жук, учасниця фотопроєкту «Етно»: Мій тато був учасником АТО, він там перебував десь біля року. Для фотосесії я одягнулася у косівський стрій. Фотографія, на якій я в цьому строї, висить у нас вдома. Цей проєкт прославляє нашу країну, Україну, показує, що Україна – дуже гарна, красива, і нам, українцям, треба гордитися, що ми є українцями. Українці – це гарна нація і хороші люди. Я рада, що я українка, і я вірю, що скоро Україна буде одною з найпрекрасніших країн в Євросоюзі.
Олеся Воят, учасниця фотопроєкту «Етно»: Мені десять років, для проєкту я одягнулася у верховинський стрій. Мені подобалося брати участь у проєкті, але я теж трошки хвилювалася.
Маргарита Задворна, учасниця фотопроєкту «Етно»: У проєкті я одягнулася у вінницький стрій. Моя мама народилася у Вінниці, тато також, зараз ми мешкаємо у Львові. Мій тато був учасником бойових дій, він був на фронті двічі. Коли тато був на фронті, ми спілкувалися по телефону, це були звичайні телефонні розмови, короткі, їх не було багато. Із цих розмов мені запам’яталося, що солдати дуже дбали про мого батька, піклувалися про нього, щоби він повернувся до нас живим і непошкодженим. Мій батько був командиром, а солдати знали, що в нього багатодітна сім’я.
Сергій Хрущ, учасник фотопроєкту «Етно»: Я одягнувся у вінницький стрій, це була проста вишита сорочка. Коли мені запропонували взяти участь в цій фотосесії, то я одразу погодився, тому що мені було цікаво спробувати щось нове. А коли я себе побачив на фотографії, то був дуже радий - щирий українець! Мій батько був у 2015 році в АТО, воював три з половиною місяці, а коли тато повернувся, то ми всі були дуже раді.
У статті використано фотографії авторства Світлани Лисцевої
Запрошую послухати повну версію передачі у доданому звуковому файлі
Яна Стемпнєвич