Другого березня статуетки «Орлів», найпрестижнішої польської кінопремії, знайшли своїх власників. За 22-річну історію нагороди, цьогоріч побито рекорд – 11 статуеток отримав фільм «Корпус Крісті» („Boże Cialo”). Стрічку нагороджено, зокрема, «Орлом» за найкращий фільм, найкращу головну чоловічу роль, найкращу головну жіночу роль. «Орла» отримав теж режисер Ян Комаса. Як сказав Польському радіо, нагороди – це річ приємна, але не вони є його метою:
«Я просто радію тому, що можу знімати фільми, і що є люди, з якими можу відкривати у цій роботі нові горизонти. Я себе почуваю на такому етапі життя, що хочу зняти якомога більше фільмів. Звісно, режисер може працювати до кінця життя, але ми добре знаємо, що найкращий момент для творчості – саме мій вік. Тому хочу зробити якомога більше, поки здоров’я дозволяє».
Янові Комасі – 38 років, у різних інтерв’ю він часто згадував, що зняти «Корпус Крісті» його надихнули реальні події. Стрічка розповідає історію 20-літнього Даніеля, котрий духовно прозрів у виховній колонії, де відбував покарання за вбивство. Даніель мріє стати священиком, але в цьому йому заважає кримінальне минуле. Отже, після звільнення хлопець починає вдавати ксьондза. Актор, котрий втілився у головного героя – Бартош Бєлєня, належить до молодого покоління польських акторів. Як каже, «Орел» за найкращу головну чоловічу роль – це насправді нагорода для всієї команди «Корпус Крісті».
«Це була настільки спільна, колективна праця, що я маю таке відчуття – усі впливали на мою гру, на те, як я працював із цією роллю. Починаючи від режисера, сценариста і завершуючи акторками, котрі зі мною працювали на плані – адже головний герой віддзеркалювався в їхніх очах».
«Орла» за найкращу головну жіночу роль отримала Алєксандра Конєчна. Акторка вже має на своєму рахунку нагороди за свою працю у двох фільмах – «Остання родина» і «Як пес з котом»:
«Можна сказати, що «Орли» - це мій азарт, і кожна два роки останнім часом мене нагороджують цими кінопреміями. А якщо до цього додати, що я – акторка, якій вже за п’ятдесят… Я не вірю у випадковості, я теж належу до віруючих людей, тому переконана, що ці всі нагороди – неспроста. Це дуже сильний меседж у мій бік – якби мені спало на думку в собі сумніватися».
«Орла» за творчий доробок отримала польська акторка Мая Коморовська:
«Я вдячна усім кіномитцям, членам академії, мої колишнім студентам, котрі стали чудовими акторами, усім режисерам. Дуже вам дякую!».
Президент Польської кіноакадемії Даріуш Яблонський наголосив на тому, що Мая Коморовська є, передусім, надзвичайною людиною.
«Пам’ятаю, коли Олег Сенцов вперше приїхав до Польщі після свого звільнення, ми мали з ним зустріч. А Мая тоді прибігла і каже – слухай, ти мусиш перервати цей кінопоказ, що відбувається в сусідньому залі – адже на наших очах відбувається історія. Ці люди повинні бути її свідками. І в цьому жесті – увесь її характер, уся Мая, з її емоціями, її величезним серцем. Мая – це серце польського кінематографа».
Церемонія вручення Премії Польської кіноакадемії «Орли» відбулася у Польському театрі у Варшаві. На ній був присутній згаданий вже Олег Сенцов. Український кінорежисер подякував полякам, особливо Польській кіноакадемії, за підтримку – польські митці одними з перших вимагали звільнення Сенцова. Олег Сенцов теж звернувся із закликом продовжувати боротьбу за звільнення усіх політичних в’язнів Кремля.
Гостя Польського радіо - акторка Маріанна Янушевич, котра втілилася у роль Стефанії Чорненько. Наші слухачі вже певно здогадалися - будемо говорити про фільм «Віддана», українська прем’єра якого відбулася півтора місяця тому, а на польську ще чекаємо.
Як так сталося, що Ви, польська акторка, зіграли в українському фільмі та й ще українку?
- Тут дуже цікава ситуація, справді, чому полька грає в українському фільмі? Спочатку проводився кастинг на другу героїню, котра, згідно з книжкою, є наполовину полькою, наполовину німкенею. Але потім плани змінилися, з’явилася я, і вийшло так, що полька зіграла українку, а українка – польку. Мене прийняли в Україні надзвичайно тепло, я там себе почувала справді дуже добре, як вдома, незважаючи на те, що спочатку я зовсім не знала мови. Але наші мови, польська і українська, – дуже схожі, хоча акценти зовсім різні, тому, звичайно, мені допомагали опанувати мову.
Ким є Ваша героїня?
- Стефанія – це дуже загадкова дівчина. Сюжет фільму розгортається у 19-му столітті, головна героїня є адаптованою донькою. Її батьки загинули в пожежі, тому Стефанію виховує батько другої героїні фільму – Аделі. Дівчата виховуються як сестри, але між ними завжди відчувається цей неписаний поділ на господиню та служницю. Дівчата разом виростають, дорослішають, формуються їхні характери, і Стефанія має глибоке переконання, що вона повинна служити Аделі, цій другій дівчині, жінці. Вона їй віддана, але одночасно намагається відповісти на запитання ким вона є – подругою, сестрою, служницею? Насправді, це історія про те, як розгублена дівчина із сильним характером шукає себе.
Це Ваш дебют в міжнародній продукції… Як оцінюєте цю співпрацю?
- Я не до кінця знала, чого можна сподіватися, і спочатку мала враження, що беручи участь в цьому проєкті, пускаюся в глибокі води. Це був мій дебют. Як акторка, я, щоправда, маю досвід, але не маю акторської освіти, я закінчую факультет нових мас-медіа в Академії образотворчих мистецтв. Тому спочатку в мене було враження, що не зовсім знаю, що роблю. А на місці вже виявилося, що це величезна продукція з чудовим технічним спорядженням, із супер-камерами, об’єктивами, прекрасною сценографією, з допрацьованими до найменших деталей костюмами. Одним словом, топ-продукція.
Мені дуже сподобалося те, що сказав наш сценограф, мовляв він нам створив акваріум для риб. Ця сценографія, цей модерн – просто магія. Крім цього, з нами працював теж дуже талановитий оператор. Він створив неймовірні образи. У книжці є багато абстрактних ситуацій, фантазії…оператор знайшов прекрасні вирішення, завдяки яким вдалося уникнути комп’ютерної графіки. Звісно, деякі сцени були складними і мені, як акторці, треба було використати усю свою уяву.
Ви згадали, що участь у «Відданій» була якоюсь мірою для Вас дебютом, але ця продукція для багатьох стала першим досвідом…
- Це взагалі дебют у багатьох значенням. По-перше, це продюсерський дебют Надії Зайончковської. Це теж режисерський дебют – 28 річної Христини Сиволап. і взагалі, у продукції цього фільму переважно були заангажовані жінки. І під час зйомок було просто фантастично, ми стали одною великою родиною.
Ви говорили про допрацьовану сценографію, деталі одягу… Наскільки важливим у «Відданій» є історичний фон?
- Історія тут відіграє дуже важливу роль. Дія і книжки, і фільму відбувається у старому Станіславові, це сьогоднішній Івано-Франківськ. У 19-му сторіччі це місто заселяли українці, поляки, євреї, німці, неймовірна багатокультурна спільнота. У книжці, теж у фільмі знайдемо багато пов’язаних із цим мотивів. Для мене, як майбутньої художниці (цього року закінчую Академію образотворчих мистецтв), дуже цікавим був такий аспект, що цей епоха модерну, що архітектура і речі, які нас оточували, одяг – такі прекрасні. Важливу роль у цьому фільмі відіграє їжа, тому не варто йти на сеанс з порожнім шлунком.
Дякуємо, нашою гостею була Маріанна Янушевич, польська акторка, котра втілилася у роль Стефанії Чорненько. Говорили ми про фільм «Віддана».
Dwójka/IAR/Яна Стемпнєвич