Українська Служба

«Lao Che» - старанно зшитий пачворк слів і звуків

09.06.2020 22:10
Польський кросоверний гурт оголосив закінчення музичної кар'єри. Слухаємо пісні із семи альбомів доробку «Lao Che»
Аудіо
  • Польський гурт "Lao Che" - старанно зітканий пачворк звуків
Lao Che w studio im. Agnieszki Osieckiej
Lao Che w studio im. Agnieszki Osieckiej Wojciech Kusiński/PR

У попередніх передачах я говорила зі смутком, що всі фестивалі та концерти, на які купила квитки, цього сезону скасовано. Але є один виняток. Не шкодую про те, що не відбувся наприкінці березня варшавський концерт гурту «Lao Che». Ба, я навіть радію, що не відбувся увесь концертний тур цього гурту. Чому? А тому що це мав бути тур прощальний. Після 20 років діяльності, «Lao Che» торік оголосили, що припиняють існувати у рамках цієї музичної формації. А оскільки — через коронавірус - тур не відбувся, то в серці моєму тліє надія, що музиканти передумають розходитися, і нас, слухачів, чекають несподіванки у вигляді нових альбомів.

За двадцять років «Lao Che» видав сім студійних альбомів і два концертні кружальця. Кожен заслуговує на окрему передачу. Але оскільки сьогодні послухаємо тільки одну пісню з одного, а буде це останній альбом, то накреслю у кількох словах характери кожного з них. Хронологічно зворотний порядок:

2018 рік - «Wiedza o społeczeństwie» (дослівний переклад - «Знання про суспільство» але тут йдеться про предмет у школах, на якому учні дізнаються про структуру суспільства, політичні системи, чим є НАТО або Європейський Союз, які проблем деколонізації тощо... отже, перекладу цю назву предметом, який вивчають українські підлітки, - «Громадянська освіта»). Альбом покрився золотом, а пісні з нього тижнями трималися лідерами у різноманітних хіт-парадах. Альбом здобув музичну нагороду «Фридерик» в категорії «Альбом року в жанрі рок-музики». Однак, стиль «Lao Che» важко однозначно визначити. Гурт називають кросоверним, тобто таким, який грає на межі різних музичних жанрів, порушуючи рамки кожного і черпаючи повними жменями з усіх. Тож у кожному альбомі почуємо різні музичні інспірації музикантів. Цей останній, без сумніву, повертається до ритму 80-их років. Про текстову структуру альбому читаємо в рецензії музичного критика Яцека Сьвондера так: «Важко знайти автора текстів — чи вже поета — який настільки майстерно жонглює словом, настільки влучно описує суспільство за допомогою відламків розмовної мови, культурних кодів та поколіннєвих рис, як Губерт Добачевський». У вправності пера Губерта «Спєнти» Добачевського (Hubert «Spięty» Dobaczewski) переконаємося за мить. Спочатку — попередні альбоми «Lao Che».

Назва гурту, до речі, походить від імені одного з персонажів фільму «Індіана Джонс і Храм Долі», далеко не позитивного героя.



2015 рік — альбом «Dzieciom» («Дітям»). Це кружальце отримало статус платинового. Попри назву (яка асоціюється зі збіркою віршів Яна Бжехви) пісні адресовані не дітям, а дорослим, котрі можуть подивитися на світ очима дитини. Мене особисто найбільше зачепила пісня «Wojenka», котра врізається в свідомість своїми паралелями з війною на Донбасі.


2012 рік — альбом «Soundtrack». Музичний журналіст Лєслав Дутковський у своїй рецензії написав, що музично «тут стільки кольорів, як на хвості пави». Електронне звучання, зламане хіп-хоповим римами, живі гітари, клавішні — це все будує багату музичну тканину. В усіх рецензіях підкреслюється роль тексту, за яким, як завжди стоїть Губерт «Спєнти» Добачевський. Мовні аналогії, гра слів, багатозначність речень. Слово — це матерія, з якою вміє обходитися Добачевський і яку вміло використовує. Альбом здобув статус золотого.



2010 рік — альбом «Prąd stały/Prąd zmienny» («Постійний струм/Змінний струм»). Чимало критиків хвалили гурт за експериментальний підхід, «музикантам вдалося поженити електронну музику з рок-звучанням» - читаємо в рецензіях. Багато журналістів знову звертає увагу на текстове навантаження альбому, але декому здається, що форма домінує над змістом.



2008 рік - альбом «Gospel» («Госпел»). Госпел — це жанр духовної християнської музики, переважно вокальної, яка накладається на релігійні тексти. «Бог і людина» — я би так визначила тему цього альбому, не приховую, мого улюбленого у доробку «Lao Che». Тут знайдемо переказані історії зі Старого і Нового завіту, критику людської пихи, приклади божественної справедливості, гумор, пафос, гротеск. Тотальний музичний пачворк. Відгуки були дуже неоднозначні — одним музична фривольність альбому і підхід музикантів до тем вічних сподобалася, інші критикували музичну нерівність та текстовий хаос. Я ж ціную «Лао Че» за радість, яка струменіє з гучномовців, коли натискаю «play».

Альбом «Gospel», на мою думку, був зламним в історії гурту «Lao Che». Зламним в тому сенсі, що наступним після платівки, яка дала гуртові величезну популярність. Пісні про Варшавське повстання з першого кружальця у свіжому аранжуванні дозволили музикантам з невеликого польського містечка Плоцьк вибитися до статусу зірок. І здавалося б, що саме так, серйозно й піднесено, «Lao Che» співатиме далі. А тут стався «Госпел».


2005 рік — альбом «Powstanie Warszawskie». За нього усі музиканти «Lao Che» (Маріуш «Денат» Денст, Губерт «Спєнти» Добачевський, Міхал «Дімон» Ястшембський, Філіп «Вєжа» Ружанський, Рафал «Жубр» Борицький, Мацєк «Троцкі» Дзєржановський, Кароль Ґоля) отримали з рук президента Польщі Броніслава Коморовського «Срібні Хрести Заслуги» (цим орденом нагороджуються, зрештою не тільки громадяни Польщі, за видатні заслуги, що сприяють славі Польської Республіки). Музиканти «Лао Че» отримали ордени «за вшанування та популяризацію пам’яті про Варшавське повстання». Другий альбом в історії гурту і така відзнака! Концепція — дуже цікава, платівка має характер радіовистави, радіопостановки з одного боку, і концептуального альбому — з другого. Губерт «Спєнти» Добачевський написав авторські пісні на тему Варшавського повстання, але теж використав у свої текстах інкрустації фрагментів віршів таких поетів доби Варшавського повстання, як Кшиштоф Каміль Бачинський, Юзеф Щепанський, Збіґнєв Ясінський. Крім цього, Добачевський сягнув по архівні записи виступів політиків, фрагменти гімну, а також — цитати з Біблії... Структура цього альбому густа в текстовому плані й неспокійна — в музичному. «Варшавське повстання» нас переносить на вулиці Варшави у гарячий серпень 44-го. Цей альбом «Лао Че» потрапив до 50-ки найважливіших альбомів в польській музиці 21-го сторіччя, а музичні критики назвали його шедевром. Нашим слухачам пісні з «Варшавського повстання» знайомі з передач, в яких ми слухали сучасні музичні інтерпретації цієї теми.



2002 рік і перший альбом «Лао Че», який мав назву «Gusła» («Гуслі» ). Дебютний альбом показав зацікавлення Губерта Добачевського можливостями слова та музичну багатожанровість, стилістичну кросоверність гурту. Авторські тексти Добачевського збагачені цитатами з Міцкевича, Шульца, Окуджави і занурені в слов’янську обрядовість, атмосферу міфів...Музичні критики розписувалися про «безсоромну оригінальність» альбому, «коміксний характер музики» театральність і казкову атмосферу.



Тепер зосереджуємо увагу на нашій сьогоднішній героїні. Це, як я вже згадувала, пісня з останнього альбому «Wiedza o społeczeństwie» («Громадянська освіта»). Під номером два знайдемо твір під назвою «United Colors of Armagedon». Назва англійська, але текст, як зрештою, усі тексти гурту, — польський: 


Do wyboru
Do koloru
Barwy do góry
Przy zdzieraniu skóry
Awantury
Pod samiuśkie chmury
Której maści Bóg jest
Bez natury
Bo nie jestem biały
Bo tej bieli ziarno
Robiłoby w rajskim reichu na czarno
W wielu kwestiach zielony
Czasem tak zawstydzony
Aż biało-czerwony
Uchodźcą jestem
Zmuszony uchodzić jestem
Za kogoś, kim nie jestem
Uchodźcą jestem
Zmuszony uchodzić jestem
Za kogoś, kim nie jestem

До вибору, до кольору (do wyboru, do koloru) — популярний зворот, який означає багатство вибору, популярний у польській мові, та в українській зрештою теж, особливо у Західній Україні.

Барви вгорі
При здиранні шкіри
Сварки
По самісінькі хмари
Якої масті Бог
Без натури
Бо я не білий
Бо зерно цієї білизни
Працювало б у тім білім рейху на чорно (na czarno – нелегально)
У багатьох питання зелений
Часом так засоромлений
Що аж біло-червоний
Я — біженець
Змушений вважатися кимось
Ким не є
(зверніть увагу на гру слів: uchodźca – біженець, втікач, uchodzić za kogoś – вважатися кимось. Uchodzić za dobrego człowieka – його вважають доброю людиною)

Biel - modna i hoża
Reszta odcieni
Na dno chadza
Po owoce morza
United Colors Of Armagedon
Dzielimy ojcowiznę koloru miedzą
Odznaczeni orderem
Z Lucyferem
Uchodźcą jestem
Zmuszony uchodzić jestem
Za kogoś, kim nie jestem
Uchodźcą jestem
Zmuszony uchodzić jestem
Za kogoś, kim nie jestem
Kim nie jestem
Kim nie jestem!


Білизна — модна і гарна

Решта відтінків
На дно іде
По морепродукти (у польській мові морепродукти називають словосполученням owoce morza – дослівний переклад — фрукти моря)
United Colors Of Armagedon
Ми ділимо спадщину кольорів рубежами
Відзначені орденом
Із Люцифером

Запрошую послухати звукову версію передачі у доданому файлі

Яна Стемпнєвич 



Побач більше на цю тему: культура музика Lao Che