«Пам’ять Польщі» — це заголовок виставки із 15 артефактами, що збагатили польський список програми UNESCO «Пам’ять світу». Серед них — колекція 93 оригінальних сталевих грамофонних платівок Польського радіо із записами з вересня 1939 року.
Вперше в історії до цього списку списано звукові матеріали. Вони мають велику історичну цінність, - наголошує кураторка виставки Анна Крохмаль з Державного архіву:
«Ці платівки унікальні з кількох приводів. Зокрема, це зміст цих записів, а також — голоси людей, котрих ми можемо почути на записах. Чільною постаттю є, безперечно, мер Варшави Стефан Стажинський. На цих платівках зареєстровано виступи Стажинського, його промови з палаючої Варшави. Але теж маємо кореспонденції закордонних журналістів, котрі залишилися у Польщі в той драматичний час і працювали тут».
Грамофонні платівки були врятовані працівниками Польського радіо, котрі перед тим, як будівлю захопили німці, встигли винести ці платівки і сховати їх у своїх оселях. Вдалося врятувати половину колекції, доля решти платівок — не відома, - говорить кураторка виставки:
«Історія цієї колекції заслуговує на фільм. У 70-ті роки минулого століття стали відомими імена людей, завдяки яким вдалося врятувати дві партії платівки. Ці платівки повернулися до архіву Польського радіо. На жаль, доля одної партії платівок — не відома. Польське радіо продовжує звертатися у цій справі по допомогу до всіх, хто може знати про місцезнаходження цих безцінних платівок».
На виставці «Пам’ять Польщі» можна дізнатися про історію 15 об’єктів, котрі нещодавно вписано до польського списку програми UNESCO «Пам’ять світу». Досі таких об’єктів було 60, - говорить Анна Крохмаль з Державного архіву:
«На цій виставці ми показуємо багатий ілюстраційний матеріал — усі зацікавлені можуть побачити ці об’єкти у повній красі. Крім цього, ми додали історичні коментарі, які пояснюють, в чому полягає цінність цих об’єктів, цінність, передусім, історична. Ми теж пропонуємо дізнатися про різні цікавинки, пов’язані із нашою колекцією».
Виставка перед Галереєю Національного центру культури «Кордеґарда» у Варшаві презентує фотографії цінних документів, - говорить директор Національного центру культуру професор Рафал Вішнєвський:
«Це кільканадцять об’єктів, починаючи від документів часів Пшемислава ІІ і закінчуючи на Польському радіо. І я дуже радий, що платівки Польського радіо потрапили до цього списку. Натомість те, що для нас самих дуже важливе — ця спадщина має різні форми. Адже ми показуємо і трактати, документи, є теж рукопис “Балладини” Юліуша Словацького. Варто теж згадати чудового Кшиштофа Каміля Бачинського, чий томик поезії “W żalu najczystszym” теж маємо у своїй колекції».
Те, що до польського списку ЮНЕСКО вписано платівки Польського радіо, підкреслює роль мовника у формуванні спільноти та історичної пам’яті, х- говорить президентка Польського радіо Аґнєшка Камінська:
«Дуже запрошую подивитися виставку, присвячену, зокрема, цій колекції грамофонних платівок, а особливо — сталевим платівкам з 1939 року, які вдалося врятуватися від знищення та забуття. Це фоторозповідь про історію цих платівок, як їх врятовано, як потім їх знайдемо і відреставровано. Це все так добре сталося завдяки геройству працівників Польського радіо. Завдяки цим платівками, ми можемо почути історію».
У цій колекції є промови з 1939 року мера Варшави Стефана Стажинського, міністра закордонних справ Юзефа Бека, а також — промови польських генералів. Є теж записи американських та британських кореспондентів з окупованої Варшави. Є теж записи оголошень для мешканців Варшави, які читає Єремі Пшибора. Говорить директорка Архіву Польського радіо Ельжбєта Берус-Томашевська:
«Ці записи, можна сказати, чудом знайшлися. Ми у Польському радіо докладали усіх зусиль, щоби віднайти і повернути ці платівки. Ці дві колекції справді вдалося повернути до Польського радіо. Але маємо надію, що до Польського радіо повернеться третя колекція, котра ми впевнені, знаходиться у Польщі. Тому хочу ще раз звернутися до наших слухачів — якщо у вас вдома є платівки, котрі описані дещо по-іншому, на яких, наприклад, є серійний номер, то дуже просимо принести ці платівки до Польського радіо — цілком можливо, що це перлини, на які ми чекаємо».
На цій виставці показані теж фотографії п’яти астрономічних трактатів Яна Гевеліуша, документи короля Казимира Великого, а також чимало цінних історичних артефактів. Говорить Рафал Вішнєвський:
«Перші документи вписані до цього списку, походять з 1251 року, а наймолодші документи, якщо їх так можна назвати, походять з 1944 року. Це досить широка палітра, яка показує багату спадщину Польщі».
Польський реєстр програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу» відкрито 2014 року. Програму «Пам’ять світу» створено з ініціативи ЮНЕСКО 1992 року. Її мета –забезпечення визнання документальної спадщини, що має міжнародне, регіональне та національне значення, ведення реєстру цієї спадщини та присудження емблеми з метою її ідентифікації. Всесвітнє документальне надбання розглядається в усій його сукупності як результат творчості людей різних співтовариств та культур упродовж багатьох століть.
Redakcja Polska/Яна Стемпнєвич