11 червня у віці 65 років у Познані помер Анджей Щитко – відомий польський актор, режисер, заслужений діяч польської культури, перекладач зарубіжної драматургії. Він зробив великий внесок у просування польської культури закордоном, в тому числі й в Україні, але також зробив дуже багато для популяризації української культури у Польщі. Цю програму ми присвячуємо йому.
Анджей Щитко – випускник знаменитої Лодзької кіношколи. Його творча біографія багата на ролі та постановки у найкращих польських театрах. У 1991-1993 роках Анджей Щитко був арт-директором Польського інституту театрального мистецтва у Нью-Йорку. З кінця 90-х – до 2000 року Анджей Щитко очолював Teatr Polski у Познані, а з 2012 до 2017 ставив спектаклі в Україні на запрошення Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка.
«У Харкові постановки Анджея Щитка отримали заслужене визнання критиків та глядачів. Своєю чергою, українські актори не лише високо цінували методику його роботи, але також любили як людину», - розповідає актриса Харківського театру ім. Шевченка Наталія Головіна.
Анджей Щитко також працював над перекладами польської драматургії на українську мову і української на польську, у Харкові працював зі студентами – майбутніми акторами. А у Польщі він був першим, хто поставив п’єсу про Майдан «Лабіринт» одного із чільних драматургів сучасної України Олександра Мірошниченка, який відомий під псевдонімом «Вітер». Прем’єра вистави за цією п’єсою на Новій сцені Центру культури «Замок» у Познані стала кульмінацією фестивалю «Українська весна» 2016, що був присвячений 25-літтю Незалежності України. Так режисер говорив про цю постановку:
«Тут дуже важливим є зміст і те, що відбувається між людьми, як все кипить у цьому казані. Я не даю відповіді „чи це потрібно було?”. Ця дискусія про повстання в Україні, як і в Польщі про 1956, 1970 і про 1989 роки точитиметься довго – вдома, у школі, на роботі. Це вже глава української історії, і про це говоритимуть покоління, про те, чим були ці жертви, Небесна сотня»…
За свою діяльність на благо зближення Польщі і України шляхом поглиблення культурної співпраці Анджея Щитка називали «режисером з дипломатичною місією», що було зазначено під час вручення йому Премії ім. Станіслава Віткевича. Згадує польський дипломат, консул РП у Харкові у 2010-2014 роках Ян Ґранат:
Я пригадую, як він з’явився у Консульстві, почалися його проекти з Український театром ім. Шевченка у Харкові, де були довгі традиції та міжнародна слава. Його високо цінував акторський колектив. Анджей Щитко повернув цей театр у першу лігу, можна сказати, завдяки саме польському репертуару. Це був складний час, коли він починав і він продовжив свою діяльність там. Я маю на увазі тодішню політичну ситуацію в Україні. У 2013 році, коли відбулася прем’єра «Прощай, Юдо!» до грудня 2014 року, коли у театрі показали «Антигону у Нью-Йорку» у присутності автора п’єси Януша Гловацького, - це був час великих змін, драматичної напруги в Україні. І представлення такого репертуару у тій ситуації було великим викликом і сміливою ініціативою.
Творчий стан не покидав Анджея Щитка до останніх хвилин життя, він встиг завершити переклад п’єси Олександра Мірошниченка «Слон, легший за вітер». 24 червня у Харківському університеті ім. Каразіна відбувся вечір пам’яті Анджея Щитко. Головний організатор – відомий український перекладач Василь Саган, автор перекладів п’єс «Прощай, Юдо!» і «Картотека», зазначає про особливості процесу роботи режисера над постановками...
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Іріна Завіша