Гість Української служби Польського радіо – поет і перекладач Остап Сливинський.
«25 лютого я почав волонтерити на львіському вокзалі. І тоді я дуже тісно стикався з людьми, котрі потребують допомоги. Перший тиждень – це був величезний потік людей, дезорієнтованих, котрі пережили таке, чого ніколи раніше не переживали. Я тоді помітив, що люди, котрі прибули, - я не люблю цього слова "біженець", - я волію сказати, що це люди, котрі рятуються від війни або вимушено переміщені люди. Отже люди, котрі прибували до Львова, або мовчали, тому що не могли оговтатися від пережитого і потребували чогось теплого до пиття, чогось солодкого і кількох добрих слів. Вони не були готові нічим ділитися. Натомість друга група людей – навпаки, потребувала співрозмовника, який був готовий їх вислухати. І я почав слухати ці розповіді. Я слухав історії та запам'ятовував певні епізоди, які мені западали у пам'ять. Потім я почав їх нотувати і в певний момент помітив, що більшість із них зосереджені навколо якогось слова. І я тоді згадав, що у роки Другої світової війни в окупованій Варшаві Чеслав Мілош писав цикл віршів, який мав дуже просту назву «Світ» і кожен із цих віршів був поетичною дефініцією якогось слова. І подумав, що теж спробую робити такий словник війни, але там не буде текстів, які я буду творити, що це будуть тексти, які чую».
До проєкту може долучитися кожен. Свої або почуті історії висилайте на адресу: dictionaryofwar@gmail.com
Запрошую послухати розмову у доданому файлі
Яна Стемпнєвич